ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 460/49364/22
адміністративне провадження № К/990/2613/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 460/49364/22
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дзундза Юрій Романович ,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Гуляка В.В., суддів: Коваля Р.Я., Носа С.П.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати середнього розміру грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2020 по 10.11.2022, виходячи з грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 07.02.1995 №100 (далі - Постанова № 100);
1.2. нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2020 по 10.11.2022, виходячи з грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови № 100.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . При звільненні з військової служби з ним не проведено остаточного та повного розрахунку, а саме: індексації грошового забезпечення за період з 09.08.2016 по 07.02.2020; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що було предметом оскарження в судовому порядку. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 460/911/21 зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 09.08.2016 по 07.02.2020, а рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі № 460/13752/21 зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. На виконання вказаних рішень відповідач 30.11.2021 та 11.11.2022 виплатив позивачу відповідну суму заборгованості. Вказані обставини підтверджують, що остаточний розрахунок при звільненні з військової служби відповідач станом на день звільнення позивача не провів. Вважаючи, що на його користь підлягає стягненню середній розмір грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2020 №70-ос прапорщика ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.01.2020 №19-ос, 07.02.2020 виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №460/911/21, яке набрало законної сили 10.11.2021, зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 09.08.2016 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 07.02.2020 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
5. Нараховану відповідачем індексацію грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 460/911/21 в сумі 64603,33 грн перераховано відповідачем 30.11.2021 на картковий рахунок позивача, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача та витягом з платіжної відомості на виплату індексації грошового забезпечення згідно з рішенням суду на ім`я позивача.
6. Крім того, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі № 460/13752/21, яке набрало законної сили 27.09.2022, зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні 07.02.2020 із військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
7. Нараховану відповідачем вказаної одноразової грошової допомоги на виконання судового рішення у справі № 460/13752/21 в сумі 38259,86 грн перераховано відповідачем 11.11.2022 на картковий рахунок позивача, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача та витягом з платіжної відомості на виплату грошового забезпечення за листопад 2022 року на ім`я позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 позов задоволено:
8.1. визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2020 по 11.11.2022 в сумі 101508,63 грн, з утриманням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено затримку повного розрахунку при звільненні позивача. Водночас за частиною першою статті 47 КЗпП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Своєю чергою статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
9.1. Суд першої інстанції зауважив на тому, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Сервіси для юристів