ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа №240/14563/22
адміністративне провадження № К/990/17703/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.)
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - відповідач, Управління), у якому просила зобов`язати Управління з 19 січня 2022 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон №796-ХІІ), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
2. В обґрунтування позову зазначає, що є непрацюючим пенсіонером, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення, та перебуває на обліку у відповідача. У зв`язку із прийняттям Рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018, відповідач, на думку позивача, повинен був нараховувати та виплачувати йому доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ, однак таке підвищення не виплачується.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.
4. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на щомісячне підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати позивачці з 19 січня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити з 19 січня 2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачці як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
6. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено право позивачки на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року в частині, яка не змінена Законом України від 04 лютого 2016 року №987-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також суди вказали, що за змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, позивачка звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанції, а саме:
- абзац перший резолютивної частини викласти в наступній редакції: «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.»
- абзац четвертий резолютивної частини викласти в наступній редакції: « Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.»
- абзац шостий резолютивної частини викласти в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 19 січня 2022 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону Закон №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
- абзац сьомий резолютивної частини - виключити.
В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року - залишити без змін
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 39 Закону № 796-XII, у зв`язку із чим дійшов протиправних висновків про визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня календарного року, розрахунковою величиною, що підлягає застосуванню під час реалізації положень статті 39 Закону №796-ХІІ.
9. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 240/4937/18 (Пз/9901/55/18), про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 та статті 39 Закону № 796-ХІІ із 17 липня 2018 року особа має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що установлено статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Сервіси для юристів