Постанова від 22.02.2024 року у справі №803/635/17

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 803/635/17

адміністративне провадження № К/9901/41028/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 (суддя Валюх В.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.)

у справі № 806/635/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ФОП ОСОБА_1 , (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, податковий/контролюючий орган), в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

1) визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 № 0002321304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 156010,50 грн. (за податковими зобов`язаннями 104007 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 52003,5 грн.);

2) визнати нечинним та скасувати у повному обсязі вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2017 № Ф-0002341304 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове соціальне страхування на загальну суму 48021,18 грн.;

3) визнати нечинним та скасувати у повному обсязі рішення від 28.04.2017 №0002331304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 8165,68 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних рішень, оскільки висновок відповідача про заниження валового доходу під час реалізації продукції фізичним особам (не платникам ПДВ) ґрунтується лише на безпідставних висновках, невірному (вибірковому) трактуванні норм законодавства та надуманому співставленні цін за абсолютно різних комерційних умов.

Також додав, що відповідач безпідставно сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0002341304 від 28.04.2017 та неправомірно прийняв рішення від 28.04.2017 № 0002331304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, оскільки нарахування ЄСВ за 2014 та 2015 роки було здійснено позивачем правильно, ЄСВ розраховувався за кожен місяць окремо, виходячи з розміру отриманого чистого оподатковуваного доходу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 позов задоволено та визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДФС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 № 0002321304, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2017 № Ф-0002341304 та рішення від 28.04.2017 № 0002331304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу щодо виявлених порушень не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки такі висновки не містять чіткого викладення змісту виявлених порушень податкового законодавства, допущених платником податків.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанції податковий орган звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в доводах якої зазначає обставини, що викладені в акті перевірки та наголошує, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з`ясовано обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відтак, у касаційній скарзі скаржник просить касаційний суд скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі № 803/635/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу від ФОП ОСОБА_1 до Суду касаційної інстанції не надходили, що не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.