Постанова від 21.02.2024 року у справі №640/19435/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/19435/20

адміністративне провадження № К/990/22309/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 (у складі колегії суддів: Качура І.А. (суддя-доповідач), Амельохіна В.В., Келеберди В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 (у складі колегії суддів: Ганечко О.М. (суддя-доповідач), Василенка Я.М., Кузьменка В.В.) у справі №640/19435/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування з моменту прийняття постанови, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» №1088 від 24.12.2019 в частині підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1088 від 24.12.2019 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 №1088, яка встановлює складові пенсійного забезпечення військовослужбовців лише з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби та прийнята відповідачем не зважаючи на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 , пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.02.2008 №45 визнано протиправними та нечинними. З огляду на вищезазначене, позивач вказує, що відповідачем вдруге грубо порушено статтю 22 Конституції України, якою встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції з позицією якого погодився апеляційний суд виходив з того, що нормативно-правовий акт відповідача, а саме, підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 №1088, визнано протиправним та скасовано рішенням судів, які набрали законної сили, а саме:

- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року, у справі № 640/559/20;

- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року, у справі №640/620/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021. Замість помилково вказаного в резолютивній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва 11.10.2021 у справі №640/19435/20 «про визнання протиправним та нечинною постанову», зазначено вірно «про скасування з моменту прийняття постанови».

Не погодившись з такими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Скаржник зазначає, що його позовні вимоги ґрунтуються вимогою щодо скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 №1088 в частині підпункту 1 пункту 1 зазначеної постанови. Також зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №640/620/20 постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 року №1088 визнана протиправною та нечинною, проте частина 2 підпункту 1 пункту 1 зазначеної постанови не регламентувала виплату пенсій військовим пенсіонерам, а регламентувала виплати пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ. На думку позивача, пункт 6 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили, не є правовою підставою для закриття провадження у справі цій справі з урахуванням того, що: відповідно до частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується; частиною першої статті 55 Констиитуції України

гарантовано конституційне право на захист прав і свобод судом, яке відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану та офіційне тлумачення якого надано резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, згідно з яким: Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.