ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа №160/17189/21
провадження № К/990/25716/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя - Конєва С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) - Іванова С.М., суддів - Панченко О.М., Чередниченка В.Є.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням внесених виправлень (т.2, а.с. 6-58), просив визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07 вересня 2021 року №2123/ю «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошено догану начальнику державної установи «Широківський виправний центр №75» полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 .
Також позивач ставив питання про розподіл судових витрат, зокрема, просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України 908,00 грн, витрачених ним на сплату судового збору та 15000 грн витрат, понесених на правову допомогу.
2. Наведені позивачем на обґрунтування цих вимог мотиви зводяться до того, що висновки службового розслідування є хибними, предмет цього розслідування не стосувався основних завдань виправного центру, ба більше, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності минув. Також, на його переконання, відповідач не довів ані наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, ані настання будь-яких негативних наслідків від дій, вчинення яких ставиться йому в провину. Стверджує, що виконував свої обов`язки сумлінно та у межах визначених законом повноважень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07 вересня 2021 року №2123/ю «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував свої висновки тим, що відповідач прийняв оскаржуваний наказ не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», розділу VІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року №356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за №295/26740 (далі - Порядок №356/5), не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Підставою оскарження судових рішень у касаційному порядку Міністерство юстиції України зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах частини другої статті 5, статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та окремих положень Порядку №356/5 щодо питання притягнення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України до дисциплінарної відповідальності за триваюче порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення. Скаржник наголошує, що вчинення працівником органів внутрішніх справ проступку, за яке передбачено різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарна та кримінальна, не ставить їх у залежність одне від одного.
7. Мотиви скаржника щодо порушення судами норм матеріального права загалом зводяться до того, що наявність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повною мірою обґрунтовано в матеріалах службового розслідування. Суди попередніх інстанцій, стверджуючи, що висновки аудиторів, які лягли в основу службового розслідування, ґрунтуються на припущеннях, не врахували, що службове розслідування призначається для з`ясування обставин вчинення особою рядового або начальницького складу дисциплінарного проступку, а не перевірки комісією обґрунтованості висновків та надання оцінки документу, що слугував підставою для призначення службового розслідування. Крім цього, суди залишили поза увагою, що саме службове розслідування та оформлення його результатів здійснено відповідно до встановлених чинним законодавством вимог, водночас посилання судів на відсутність у цьому висновку мотивів щодо невиконання, або неналежного виконання під час службової діяльності позивачем вимог чинного законодавства спростовуються наявними у справі матеріалами. Суди попередніх інстанцій також не врахували, що особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність. Наостанок, скаржник указав на помилковість висновків місцевого та апеляційного адміністративних судів щодо пропуску строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки наразі дисциплінарний проступок є триваючим.
8. Обґрунтовуючи доводи щодо порушення судами норм процесуального права, скаржник зазначив, що суди не надали належної оцінки оспорюваному акту індивідуальної дії та залишили поза увагою, що повноваження Міністерства юстиції України щодо встановлення підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційними. Крім цього, у частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу суд першої інстанцій ухвалив рішення за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів для цього, а саме без документа, який містив би детальний опис правових послуг, що надані позивачу, їх вартість, та порядок обчислення гонорару адвоката. Суд апеляційної інстанції цієї помилки не виправив.
9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску цього строку поважними та відкрито провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. Іншою ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року відповідачеві відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у цій справі.
13. Ухвалою Верховного Суду від 14/02/2024 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
Сервіси для юристів