ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 160/15380/22
адміністративне провадження № К/990/25494/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 (головуючий суддя - А.В. Шлай, судді - Т.С. Прокопчук, О.О. Круговий)
у справі № 160/15380/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.02.2020 по 25.09.2022 включно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.02.2020 по 25.09.2022 включно.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач звільнена з військової служби з 11.02.2020. Проте при звільненні позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення. На виконання рішення суду у справі № 160/12746/21 відповідачем 26.09.2022 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 174 386, 86 грн. Позивач зазначає, що вказаним підтверджується факт несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні. Оскільки повний розрахунок при звільненні з позивачем проведено 26.09.2022, а тому з посиланням на положення статті 117 Кодексу законів про працю України, позивач вказує про обов`язок відповідача виплатити на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 позовну заяву задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати А1126середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.02.2020 по 25.09.2022 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.02.2020 по 25.09.2022 включно.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, встановивши факт порушення відповідачем строків розрахунку при звільненні позивача, дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача компенсації за час затримки розрахунку при звільненні.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 НОМЕР_2 , 99 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, виснував, що справедливим та обґрунтованим розміром відшкодування, що підлягає стягненню на користь позивача, буде 28 296, 99 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Сервіси для юристів