ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/916/20
адміністративне провадження № К/9901/23078/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 380/916/20
за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, за участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційної служби м. Львова про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Сакалоша В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудими Л.Я., Святецького В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі - ВМКЦ ЗР, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними рішення житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 17 квітня 2019 року про зміну дати зарахування на квартирний облік підполковника ОСОБА_1 та про відміну рішення житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 12 листопада 2018 року № 131 про погодження виплати грошової компенсації за неотримане житлове приміщення підполковнику ОСОБА_1 та членам його сім`ї, оформлені протоколом від 17 квітня 2019 року № 137 та скасувати їх;
- зобов`язати житлову комісію Військово-медичного клінічного центру Західного регіону повторно розглянути питання та прийняти рішення про надання грошової компенсації за неотримане житлове приміщення підполковнику ОСОБА_1 та членам його сім`ї у кількості 5 (п`ять) осіб: ОСОБА_1 - основний - 1964 р.н., ОСОБА_2 - дружина - 1968 р.н., ОСОБА_3 - донька - 1989 р.н., ОСОБА_4 - син - 1990 р.н., ОСОБА_5 - син - 1994 р.н.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що чинне законодавством передбачає збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку у разі переміщення особи по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), проте при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не врахував цього та протиправно змінив дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що позивач при зміні місця служби змінював і реєстрацію, як це передбачено законодавством, проте в деяких місцях проходження служби не змінив її, у зв`язку з чим були допущені порушення правил зарахування ОСОБА_6 на квартирний облік у Яворівському та Володимир-Волинському гарнізонах, що і виявлено при перевірці житлової справи позивача.
Також суди зазначили, що при перевірці облікової справи позивача фахівцями житлової групи КЕВ м. Львова встановлено відсутність документів, які необхідні при поданні рапорту для отримання грошової компенсації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 24 червня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та без урахування висновку Верховного Суду, сформованого при розгляді спору, який виник в процесі отримання грошової компенсації військовослужбовцем за належне йому для отримання жиле приміщення на підставі статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII). Даний висновок викладений у постанові КЦС від 20 березня 2019 року у справі № 760/750/16-ц, а саме - щодо необґрунтованого застосування судами дискримінаційного підходу, що зумовило безпідставну відмову від збереження попереднього часу перебування на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла, військовослужбовців при зміні місця служби.
ОСОБА_1 вважає, що спірні правовідносини регулюються нормами Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 03лютого 1995 року № 20 (далі - Положення № 20), Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року (Порядок № 1081), Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 (далі - Інструкція № 577). Ці нормативні акти діяли у період з 2001 року по 2008 рік та передбачали, що військовослужбовці, котрі перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Застосування відповідачем та судами попередніх інстанцій Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція № 380) порушує принцип прямої дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, що зумовило втручання у належний особі правовий статус у відносинах щодо соціального захисту, гарантій і пільг.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Кравчука В.М., Стеценка С.Г.
7. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
Сервіси для юристів