Постанова від 20.02.2024 року у справі №120/5971/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 120/5971/23

адміністративне провадження № К/990/1948/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (головуючий суддя Жданкіна Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (головуючий суддя Граб Л.С., судді - Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство «Авіс» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (далі - ТОВ "Авіс") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року: № 0104730703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунку платника у банку у розмірі 1968575 грн та №0104740703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2199699 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам, є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року. Стягнуто на користь ТОВ "Авіс" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 26840 грн. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Вінницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року.

Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пунктів 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, від 23 лютого 2023 року у справі №280/5649/19.

Зокрема, відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду судами не враховано, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте судами не враховано вказані висновки судів, а також доводи контролюючого органу та надані докази щодо, неможливості постачання товару контрагентами в силу відсутності у них відповідних трудових та матеріальних ресурсів.

З урахуванням зазначеного відповідач посилається і на порушення судами вимог пункту 1 частини другої статті 353 КАС України та зазначає, що судами не досліджено зібрані у справі докази, не перевірено фактичний альтернативний рух активу в порівнянні з задекларованим, не досліджено технічну можливість вирощування та транспортування сільськогосподарської продукції.

29 січня 2024 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Вінницькій області у період з 27 жовтня 2022 року по 16 листопада 2022 року, на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 69.2 статті 69, пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авіс" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість № 9188176967 від 20 вересня 2022 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 17 жовтня 2022 року №9212881606 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої 23 листопада 2022 року складено Акт №10247/02-32-07-03/13304871 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем приписів:

пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, оскільки позивачем завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2199699 грн (розділ 21 Декларації «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду») за серпень 2022 року;

пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено ряд. 20.2.1. «Сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку)» за серпень 2022 року на 1968575 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в Акті перевірки вмотивовано тим, що господарські операції з ПП «Галатея Таврія» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку відповідача, фактично не відбувалися та мають формальний характер, оскільки за результатами аналізу даних наявних в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС було встановлено відсутність чи наявність у недостатній кількості у вказаного контрагента трудових, матеріальних ресурсів, основних засобів (земельних ділянок, транспортних засобів, складських приміщень) для проведення відповідних господарських операцій, не встановлено придбання сільськогосподарської продукції по ланцюгу постачання, відсутність декларування послуг зі зберігання продукції, не підтвердження фактичного транспортування товару, фізичні особи - підприємці, які здійснювали транспортування товару не мають найманих працівників, тощо.

Що стосується господарської операції позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1 ), то відповідач під час проведення перевірки дійшов висновку, що за своєю суттю господарська операція здійснена сторонами договору, на виконання Додаткової угоди до Договору поставки від 16 вересня 2021 року №ДА-26 з повернення раніше придбаного за вказаним Договором поставки товару, є операцією з обміну подібними запасами (бартер). З огляду на зазначене, класифікуючи здійснену позивачем за Додатковою угодою від 9 травня 2022 року господарську операцію, як операцію з обміну подібними товарами відповідач дійшов висновку, що така операція є об`єктом оподаткування податку на додану вартість.