ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 400/4792/19
касаційне провадження № К/990/191/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя - Мельник О.М.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Федусик А.Г.; судді: Бойко А.В., Шевчук О.А.)
у справі № 400/4792/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»
до Головного управління ДПС у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - ТОВ «Батьківщина», позивач, товариство, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2019 року № 00001040502, № 00001050502.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доказам відповідача, зібраним під час перевірки платника, які підтверджують відсутність у товариства частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередні податкові (звітні) роки, яка б дорівнювала або перевищувала 75 відсотків.
Ухвалою від 20 квітня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Батьківщина» за період діяльності з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, за результатами якої склав акт від 23 серпня 2019 року № 1205/14-29-14-02/03764809.
Відповідно до висновків названого акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог:
підпункту 291.4.4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок неправомірного застосування ТОВ «Батьківщина» протягом 2017 - 2018 років та першого півріччя 2019 року спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, як платником єдиного податку четвертої групи -сільськогосподарським товаровиробником;
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19 653 137,00 грн;
статей 48, 49, 137 ПК України внаслідок нескладання та неподання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року, а саме - за 2017 рік, 2018 рік, перше півріччя 2019 року.
Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган вважав, що позивачем неправомірно застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, внаслідок чого сплачено єдиний податок четвертої групи як сільськогосподарським товаровиробником, оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва товариства за 2016 рік дорівнює 48,77 відсотків, за 2017 рік дорівнює 48,16 відсотків, за 2018 рік дорівнює 39,66 відсотків, тобто є меншою за 75 відсотків, у зв`язку з чим платник повинен був перейти на загальну систему оподаткування.
Сервіси для юристів