ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року
м. Київ
справа №813/4341/15
адміністративне провадження № К/9901/22237/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №813/4341/15
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сколівська міська рада Львівської області, ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка-Сколе» про зобов`язання здійснити знесення самовільно збудованої прибудови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Гінди О.М., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.) у справі №813/4341/15
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі по тексту - позивач, ДАБІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої прибудови до квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності м. Сколе у період 2000-2006 здійснив реконструкцію квартири №6 , яка належить йому на підставі договору купівлі продажу від 05 березня 1998 року з прибудовою кухні та санвузла і коридору без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 29 Закону України «Про планування та забудову території».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року по справі №813/4341/15 позов задоволено повністю.
Зобов`язано ОСОБА_1 знести самовільно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 , за власний рахунок.
Ухвалюючи рішення суди виходили з того, що вчинені ОСОБА_1 дії, порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо.
Суди попередніх інстанцій звернули увагу, що факт того, що спірний об`єкт будівництва є самочинним будівництвом, підтверджується рішенням Апеляційного суду Львівської області у цивільній справі №453/1691/14 від 08 липня 2016 року, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, 15 червня 2021 року відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №813/4341/15 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права та застосували статтю 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року по справі №822/2149/18.
Скаржник вказує, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2018 року по справі №453/1019/15-а встановлено, що припис органу архітектурно-будівельного контролю не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Припис не виконано з поважних причин, враховуючи його незаконність.
У справі №1320/17/12 встановлено, що прибудовою квартири АДРЕСА_1 , права та інтереси інших співвласників цього будинку, у тому числі ОСОБА_2 , не порушено.
На замовлення ОСОБА_1 , ТОВ «Бутон» виготовлено звіт про проведення технічного огляду на відповідність житлової добудови до квартири державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, яким встановлено, що прибудова кухні, коридору і вбиральні до квартири АДРЕСА_1 відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, з дотриманням архітектурно-планувальних норм та правил пожежної безпеки.
Враховуючи незаконність припису органу державного архітектурно-будівельного контролю, що є поважною причиною його невиконання, за наявності згоди власника земельної ділянки Сколівської міської ради на здійснення прибудови, за відсутності порушень державних будівельних норм та прав інших осіб, суди дійшли помилкових висновків щодо необхідності знесення прибудови.
Крім того, касатор зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 123 КАС України у справах за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинного об`єкта будівництва.
Необхідність такого висновку у цій справі скаржник мотивує тим, що у постанові по справі №1320/17/12 встановлено, що про здійснення самочинної прибудови Інспекції архітектурно-будівельного контролю було відомо ще у квітні 2011 року. Отже позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом.
Сервіси для юристів