ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа №620/4781/22
адміністративне провадження № К/990/21485/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 620/4781/22 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Тищенко Юлії Олександрівни, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (головуючий суддя Сорочко Є. О., судді Федотов І. В., Коротких А. Ю.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Тищенко Юлії Олександрівни (далі - державний реєстратор, відповідач), Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, в якому просив:
- скасувати рішення державного реєстратора від 28.01.2022 № 63119684 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов`язати державного реєстратора зареєструвати ОСОБА_1 право власності на гараж за адресою АДРЕСА_1 на підставі технічного паспорту на гараж по АДРЕСА_1 , витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТІ01:3202:-2505-2367- 4440, довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 11.11.2021 № 987, свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.12.2013 № 14048869.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що дії відповідача суперечать чинному законодавству та порушують майнові права позивача. Доводив, що для державної реєстрації права власності на гараж, збудований у 1992 році, позивач не повинен був подавати державному реєстратору документ, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 позов задоволено в повному обсязі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач додав до заяви всі необхідні документи для реєстрації права власності на гараж. В оскаржуваному рішенні державним реєстратором не наведено конкретних обставин, що стали підставою для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на тому, що підставою для відмови позивачу в державній реєстрації права власності на гараж стала та обставина, що він (позивач) не виконав вимоги, зазначені в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач оскаржує виключно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.01.2022 № 63119684 і просить зобов`язати відповідача зареєструвати право власності на спірний об`єкт. З огляду на це, предметом доказування у даній справі першочергово є підстави, за яких відповідач відмовив у державній реєстрації прав, а саме не усунення позивачем обставин, що слугували підставою для зупинення розгляду заяви. І лише в разі встановлення, що такі факти не існували, суд має дослідити наявність підстав для реєстрації за позивачем спірного об`єкту.
Установивши, що після зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію ОСОБА_1 не надав державному реєстратору будь-яких документів (так само як і не вказав на обставини, які перешкоджали їх наданню), апеляційний суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача про відмову в державній реєстрації прав на підставі пункту 8 частини першої статті 24 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2022.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та доводить, що в державного реєстратора не було підстав вимагати від позивача надання додаткових документів, оскільки подані разом із заявою документи містили повну інформацію як про адресу, так і про технічні характеристики об`єкту нерухомості.
Зазначає, що не виконав вимоги рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію з огляду на те, що у нього були відсутні документи, про які йшлося в цьому рішенні.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Сервіси для юристів