ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/3752/20
адміністративне провадження № К/9901/25938/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/3752/20
за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, ухвалені у складі головуючого судді Потабенко В.А., та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, прийняті в складі колегії суддів: головуючого Запотічного І.І., суддів Глушка І.В., Довгої О.І.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог і оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотиви їхнього ухвалення
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС - голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13 квітня 2020 року №111-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС з 13 травня 2020 року;
- зобов`язати Галицьку митницю Держмитслужби вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу в Галицьку митницю Держмитслужби;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача здійснені ним судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 10000 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він працював у митних органах України та обіймав посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, з якої його протиправно звільнено. Позивач зазначав про реорганізацію Львівської митниці ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби; що 21 грудня 2019 року Львівською митницею ДФС видано наказ №666 «Про попередження про наступне вивільнення», яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) згідно списку, до якого було включено також позивача, проте відповідного попередження про наступне вивільнення згідно з чинними на той момент законами йому ніхто так і не вручив. Лише 10 березня 2020 року ОСОБА_1 вручено попередження про наступне вивільнення із займаної посади у зв`язку з реорганізацією Львівської митниці ДФС на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та одночасно повідомлено про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи. Наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року №111-о, яким ОСОБА_1 15 квітня 2020 року звільнено із займаної посади, на переконання останнього, є протиправним, прийнятим із порушенням норм права, без зазначення передбачених законом підстав звільнення. ОСОБА_1 указував, що Львівська митниця ДФС застосувала законодавство України про працю, яке не могло застосовуватися у правовідносинах у ході реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» (далі - Постанова КМУ від 02 жовтня 2019 року №858) та наказу ДФС України від 25 листопада 2019 року №30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС». Рішення про припинення Львівської митниці ДФС внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) 28 листопада 2019 року, тобто до набрання чинності Законом України від 14 січня 2020 року №440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» (далі - Закон №440-IX) і Законом України від 12 грудня 2019 року №378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», а тому норми цих Законів не підлягали застосуванню до відповідних правовідносин. Також ОСОБА_1 зазначав, що до 13 лютого 2020 року Закон №889-VIII не визначав жодних особливостей попередження про наступне вивільнення державних службовців і до правовідносин щодо попередження про його вивільнення підлягали застосуванню положення КЗпП України, а тому Львівською митницею ДФС порушено порядок попередження позивача про вивільнення, визначений КЗпП України, не виконано обов`язку щодо пропонування іншої роботи, тобто по працевлаштуванню, не застосовано переважне право, не проведено консультацій з профспілковим органом, проведено звільнення в період дії карантину та законодавчих обмежень на звільнення, не враховано його особу.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року №111-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Львівській митниці ДФС на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС з 16 квітня 2020 року. Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 57965,04 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 7073,16 грн допущено до негайного виконання.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що оскаржуваний наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС - голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13 квітня 2020 року №111-о «Про звільнення ОСОБА_1 » є таким, що прийнятий не у відповідності до закону, безпідставно, не у спосіб, визначений законом, без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, відтак, є протиправним і підлягає скасуванню. З огляду на те, що позивача було звільнено з Львівської митниці ДФС 15 квітня 2020 року, він підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого був протиправно звільнений, а саме на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС з 16 квітня 2020 року, зі стягненням на його користь з Львівської митниці ДФС середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 57965,04 грн (345,03 грн (середньоденний заробіток) х 168 робочих днів (з 16 квітня 2020 року по день, що передує поновленню на посаді, - 16 грудня 2020 року включно)).
5. У січні 2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо стягнення з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 16000 грн.
6. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року задоволено частково заяву представника позивача про стягнення витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги у цій справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 11452 грн судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
7. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи складність справи, обсяг послуг, якість виконаних адвокатом робіт і витрачений час, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача - Галицької митниці Держмитслужби - за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11452 грн.
8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - без змін.
9. Приймаючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу, поновлення позивача на займаній до звільнення посаді та стягнення на його користь з Львівської митниці ДФС середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначивши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року - без змін.
11. Приймаючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Сервіси для юристів