ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 400/2265/20
касаційне провадження № К/990/245/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Блажівської Н.Є., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року (головуючий суддя - Мельник О.М.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв О.В.; судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.)
у справі № 400/2265/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блейд Н»
до Головного управління ДПС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Блейд Н» (далі - ТОВ «Блейд Н», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2020 року № 00003390501.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 25 червня 2018 року у справі № 803/1923/13-а, від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 26 червня 2018 року у справі № 816/1422/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 804/996/16, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/11806/17.
Ухвалою від 25 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Блейд Н» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2020 року № 179/14-29-05-01/33573284.
Відповідно до висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 2 835 724,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що проведені товариством господарські операції з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСТРЕЙДІНГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ КЛІНІНГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ ВІКТОРІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛИАТАН», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК БУД-МІСТО», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКСО», Товариством з обмеженою відповідальністю «НИКОМ» не мали реального характеру. На переконання контролюючого органу, отримані товариством від вказаних контрагентів суми коштів є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки фактично господарські операції з вказаними підприємствами не відбулися. При цьому, товар, який за складеними документами поставлено на адресу вказаних контрагентів, платником реалізовано невідомим чином на адресу невідомих осіб.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2020 року № 00003390501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємства на 3 502 856,25 грн, з яких за основним платежем 2 802 285,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 700 571,25 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Сервіси для юристів