Постанова від 04.04.2024 року у справі №593/1157/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 593/1157/21

провадження № 61-14061св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Молень Ростислав Богданович, на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року у складі судді Німко Н. П. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Бершадська Г. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради (далі - КНП «Бережанський ОДГС» ТОР) про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 18 листопада 2008 року вона працювала на посаді молодшої медсестри-буфетниці в Бережанському ОДГС. Назва закладу та назва її посад неодноразово змінювались. Наказом № 86-к від 19 грудня 2019 року Генерального директора (головного лікаря), голови ліквідаційної комісії КНП «Бережанський ОДГС» ТОР Лужної Н. М. працівників, в тому числі і позивачку, звільнено з 28 грудня 2019 року у зв`язку з ліквідацією підприємства.

Із вищезазначеним наказом в частині свого звільнення позивачка не згодна, вважає його незаконним та таким, що порушує її трудові права, оскільки підставою звільнення працівників слугувало рішення Тернопільської обласної ради «Про ліквідацію окремих закладів охорони здоров`я - об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та перейменування Тернопільського обласного центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю» № 1430 від 17 вересня 2019 року, яке скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 500/320/20.

З моменту набрання постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 500/320/20 законної сили відповідач не вчинив жодних заходів для поновлення позивачки на роботі.

Крім цього, відповідач не взаємодіяв із громадськістю і трудовим колективом закладу при вирішенні питання про ліквідацію медичного закладу. Працівники закладу, в тому числі і позивачка, не були персонально повідомлені про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Не було проведено консультацій з первинною профспілковою організацією КНП «Бережанського обласного дитячого гастроентерологічного санаторію» ТОР щодо запобігань звільненню працівників, в тому числі позивачки.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконним наказ генерального директора (головного лікаря), голови ліквідаційної комісії КНП «Бережанський ОДГС» ТОР Лужної Н. М. «Про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією підприємства» № 86-к від 19 грудня 2019 року в частині звільнення з роботи ОСОБА_1 з 28 грудня 2019 року у зв`язку з ліквідацією підприємства на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України і скасувати вказаний наказ у цій частині;

- поновити позивачку на роботі на посаді «молодша медсестра-буфетниця» КНП «Бережанський ОДГС» ТОР;

- стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 717,35 грн.

Також позивачка просила суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовом та його поновлення, оскільки у визначений законом місячний строк з дня вручення наказу про звільнення, тобто в термін до 28 січня 2020 року, вона не мала можливості звернутися до суду із вказаними позовними вимогами, оскільки на той час такий позов був би завідомо безпідставним, так як рішення обласної ради, на виконання якого цей наказ був прийнятим, на той час було чинним і законним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції