ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 520/2001/23
адміністративне провадження № К/990/35100/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року (суддя Єгупенко В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В., Бартош Н.С.) у справі №520/2001/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до суду, в якому просив
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області (далі - ГУ ДСНС України в Харківській області) від 04 квітня 2022 року №179 о/с про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Харківській області від 05 квітня 2022 року №183 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (далі - Положення №593) у зв`язку зі систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;
- поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді з дня звільнення 05 квітня 2022 року;
- стягнути з ГУ ДСНС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з дати звільнення до дня поновлення на роботі, з урахуванням раніше виплачених сум;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь заробітної плати у межах одного місяця.
Наведені на обґрунтування цих вимог доводи зводяться до того, що відповідач не мав підстав звільняти його за підпунктом 6 пункту 176 Положення №593, оскільки звільнення за систематичне невиконання умов контракту можливе лише після вчинення повторного дисциплінарного проступку за наявності раніше застосованого дисциплінарного стягнення, яке має бути чинним, водночас позивач, за його словами, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Крім цього, стверджує, що мав поважні причини невиходу на службу, зокрема зазначає, що продовжував виконувати свої службові обов`язки стільки, скільки це було можливо, однак з огляду на реальну загрозу життю та здоров`ю був змушений евакуюватися в безпечне місце.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував свої висновки тим, що позивача законно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущене ним порушення службової дисципліни, службове розслідування було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а отже, підстав для скасування наказів, які були прийняті за результатами службового розслідування немає.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 разом з підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), посилаючись на застосування судом апеляційної інстанції підпункту 6 пункту 176 Положення №593 без урахування висновку щодо застосування цієї правової норми у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду в справах №560/3025/20 та №9901/743/18, згідно з яким для звільнення особи рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту потрібна наявність двох або більше дисциплінарних стягнень, накладених на вказаних осіб протягом року.
Автор касаційної скарги зазначає, що звільнення позивача як крайня міра дисциплінарної відповідальності є незаконним та необґрунтованим, оскільки застосована за відсутності підстав для цього (відсутня систематичність невиконання умов контракту), відповідачем питання про застосування альтернативних видів покарань не розглядалось взагалі, а суди обох попередніх інстанцій оцінку зазначеному не надали. Водночас сама собою наявність чи відсутність факту скоєння дисциплінарного правопорушення взагалі не була підставою позову.
У додаткових поясненнях представник позивача акцентував увагу на тому, що, як убачається зі змісту висновку службового розслідування, відповідач у ньому підтверджує ту обставину, що позивач не вчиняв систематичного невиконання умов контракту та не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Позиція інших учасників справи
У відзиві представник відповідача просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Наведені на обґрунтування відзиву мотиви загалом відтворюють позицію судів попередніх інстанцій та надану ними оцінку обставинам справи. Вважає, що висновки Верховного Суду, на які послався скаржник у своїй скарзі, наразі є нерелевантними з огляду на неподібність правовідносин у справі, яка переглядається, порівняно з тими, позицію щодо застосування правових норм у яких виклав Верховний Суд.
Рух касаційної скарги
Сервіси для юристів