ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 759/10747/18
провадження № 61-15131св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року в складі судді Петренко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 23 березня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 263.
На обґрунтування позову зазначала, що 20 серпня 2014 року секретарем виконавчого комітету Стайківської ради Кагарлицького району Київської області Мартинюк С. М. було посвідчено заповіт її тітки ОСОБА_3 , згідно з яким все її майно, де воно не було, та з чого б не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала їй.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Всі питання, пов`язані з її похованням, вона вирішувала сама, за власний рахунок оплатила його.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . 31 травня 2018 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак після заведення спадкової справи їй стало відомо, що 23 березня 2017 року приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аніскова Н. А. посвідчила заповіт, згідно якого ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 .
Спадкоємцем за вказаним заповітом є стороння для її тітки людина. На момент посвідчення заповіту ОСОБА_3 виповнилось 86 років, вона потребувала сторонньої допомоги, перебувала на надомному обліку Територіального центру соціального обслуговування м. Києва. З 2013 року ОСОБА_3 перебувала на обліку у Київському міському психоневрологічному диспансері № 4.
Оскільки ОСОБА_3 на момент складання оспорюваного заповіту не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності тієї обставини, що волевиявлення заповідача на момент посвідчення заповіту не було вільним та не відповідало її волі. На момент складання заповіту ОСОБА_3 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
Сервіси для юристів