ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 360/91/23
адміністративне провадження № К/990/35903/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №360/91/23
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 (колегія суддів: головуючий суддя Блохін А.А., судді Сіваченко І.В., Казначеєв Е.Г.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21 грудня 2022 року № 6502/к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 30 грудня 2022 року;
1.3. стягнути із Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2022 року по дату винесення судового рішення;
1.4. стягнути із Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
1.5. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, запропоновано йому разом з попередженням про наступне звільнення посада не є рівнозначною посаді позивача, оскільки вона є нижчою за рівнем заробітної плати, аніж та посада, з якої звільнено позивача. Окрім того, місце роботи запропонованої посади є значно віддаленим від місця проживання позивача (враховуючи той факт, що позивач має статус ВПО). Зважаючи на це позивач відмовив у прийнятті такої пропозиції відповідача. Позивач вважає, що відповідач мав реальну змогу перевести позивача на рівнозначну посаду, оскільки були наявні рівнозначні посади на момент звільнення позивача і це підтверджує, що відповідач не здійснив всіх можливих дій, спрямованих на працевлаштування позивача на рівнозначній посаді, тим самим не забезпечивши його прав і законних інтересів, гарантованих положеннями чинного законодавства України.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав обов`язок щодо попередження та надання пропозиції рівнозначної посади при звільненні, оскільки позивачу було запропоновано одну рівнозначну посаду, від якої позивач відмовилась, що стало виключною підставою для звільнення.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позову.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21 грудня 2022 року № 6502к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - головного бухгалтера з 31 грудня 2022 року.
3.3. Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2022 року по 07 вересня 2023 року у розмірі 548706,60 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
3.4. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - головного бухгалтера та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 64 428 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
3.5. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки докази пропонування позивачці вакантних посад у період з моменту попередження про наступне звільнення до самого звільнення, відмови позивачки від подальшого проходження служби, а також щодо відсутності можливості подальшого використання позивачки на службі відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито заходів для реального фактичного працевлаштування позивачки, відповідач не мав передумов для видання спірного наказу про звільнення, а тому спірний наказ підлягає скасуванню.
ІІ. Касаційне оскарження
Сервіси для юристів