Звільнення наймача (орендатора) від плати за користування майном (оренду) на підставі статті 762 ЦК України або її зменшення

30.03.2020 року Верховною Радою України (надалі – ВРУ) було прийнято проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» за № 3275 від 29.03.2020 року, який наразі, згідно відомостей з офіційного сайту ВРУ готується на підпис.

Відповідно до пункту 5 розділу І цього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», вирішено "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного Кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356) доповнити новими пунктами такого змісту:

"12. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

13. В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, пандемій, зокрема коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.

14. З моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

І тут виникає велике питання щодо реалізації пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України в реальності. А також виникає питання – чи не пустий популізм це від влади і чи дійсно це панацея, щоб не сплачувати орендну плату? А як же тоді право орендодавця за статтею 1 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини і куди його подіти?

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, а також судову практику, приходжу до висновку, що це просто пустий популізм, по – перше. По-друге, дане питання аж ніяк не можна так врегульовувати, так як у такому випадку відбувається порушення права власності орендодавця на майно у вигляді правомірно очікуваних прибутків і таке може призвести до понесення ним збитків, він ставиться у становище особи, яка повинна зазнати збитків.

Та й саме таке формулювання «з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу» дещо суперечить вимогам ч. 6 ст. 762 ЦК України, або повинно трактуватися як таке, що у випадках, передбачених ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач (орендар) звільняється від плати за користування майно, якщо карантин призвів до таких випадків.

Або ж розумним було б тоді вносити зміни до ч. 6 ст. 762 ЦК України та передбачати карантин, як обставину для звільнення від сплати.

І, напевно, така ситуація призведе до багатьох непорозумінь та судових процесів, особливо між суб᾽єктами господарювання. При цьому, зрозуміти можна обидві сторони договору найма (оренди).

Так, договір оренди (найму) підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.