Зустрічне забезпечення – новела цивільного процесу

20 червня 2017 року проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», зареєстрований за №6232, Верховною Радою України прийнято в першому читанні, за основу, і після внесення до нього деяких змін та уточнень переданий до парламенту для прийняття у другому читанні. Зазначений законопроект містить чимало новел, які, за твердженнями його автора, направлені на розумне спрощення, ефективність і диференціацію процесу та має визначатися певною системністю, узгодженістю, взаємопов’язаністю та уніфікованістю його норм як у самому кодексі, так і щодо певних інших процесуальних кодексів.

Однією із новел проекту ЦПК України є зустрічне забезпечення (ст. ст. 155-156), яка знаходиться в главі 10 розділу I під назвою «Забезпечення позову».

Вспомните новость: Появился текст проекта новой редакции процессуальных кодексов

Безсумнівно, розвиток цивільного процесуального законодавства потяг за собою суттєву модифікацію такого інституту як забезпечення позову. Разом з тим ті зміни, які внесені до цього інституту, а також ті новели, яких немає в нині діючому ЦПК України, фактично свідчать про те, що в проекті закону по суті мається на увазі абсолютно новий процесуальний інститут — забезпечувальні заходи. Підтвердженням цього є те, що за нині діючим процесуальним кодексом поняття «забезпечення позову» та «види забезпечення позову» врегульовані в межах такого інституту як позов і розміщені в розділі III кодексу «Позовне провадження». Натомість в проекті ЦПК України цей процесуальний інститут виведено з розділу «Позовне провадження» і розміщено в розділі «Загальні положення».

Необхідність створення по суті нового процесуального інституту пов’язана з бажанням автора законопроекту ввести нові поняття, наряду із заходами (видами) забезпечення позову, такі як попередні забезпечувальні заходи, які широко і успішно застосовуються в зарубіжних країнах, а також передбачити можливість зустрічного забезпечення. Крім того, вперше передбачається можливість вжиття заходів забезпечення позову за заявою сторони у справі, яка лише передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду (ч. 3 ст. 150 проекту ЦПК України), тоді як на сьогодні це передбачено лише щодо уже ухваленого рішення іноземного суду, у тому числі й міжнародного арбітражу — ч. 1 ст. 394 ЦПК України), проте лише за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, а не будь-якої сторони у справі і без третейського суду.

Також суттєво змінюється процедура вжиття попередніх забезпечувальних заходів. Так, якщо ч. 4 ст. 151 діючого ЦПК України передбачено забезпечення позову до його подання лише щодо вимог, які випливають з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності, то ч. 2 ст. 150 законопроекту вже передбачає можливість забезпечення будь-якого позову до його пред’явлення. Це також суттєва новела законопроекту, яка направлена на те, щоб особа, чиї права порушені чи оспорені, мала можливість звернутися за судовим захистом зразу же після того, як узнала про таке порушення, у прискореній процедурі, тобто до пред’явлення позову, допоки відповідач ще не приховав своє майно і для того, щоб судовий захист в цілому виявився ефективним, а право на правосуддя — реалізованим. Крім того, по суті, це стимулювання до примирення сторін. Такого роду заходи вже давно діють у зарубіжних країнах, тому у цьому разі досягається уніфікація процесуальних норм з міжнародними нормами. Наприклад, у Франції (saisie), у Німеччині (Arrest), в Італії (sequestro) — за допомогою арешту, в Англії (Mareva injunction) — заборона Марева, за назвою однієї зі сторін справи, в якій цей захід вперше було застосовано і т. п. Європейський суд з прав людини визнає попередні забезпечувальні заходи як елемент реалізації права на суд (рішення англійського суду у справі Lock plc v. Beswick (1989 р.).

Вспомните новость: Материалы судебного дела: от бумажных многотомников к электронным формам

І все ж таки, чи не найбільшою новелою проекту ЦПК України є детальне врегулювання процедури зустрічного забезпечення, тоді як в діючому кодексі цьому присвячено лише одну ч. 4 ст. 153 (застава), в якій відсутня будь-яка процедурна регламентація і яка не була обов’язковою, у зв’язку з чим фактично судами й не застосовувалась.

Зустрічне забезпечення — по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут цивільного процесу є безумовним прогресом для всієї системи забезпечувальних заходів. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно з ч. 1 ст. 155 проекту ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.