Зняття арешту з майна у кримінальному провадженні: теорія та практика (частина 1).

У кожного адвоката, який стикався із практичним застосуванням ст. 174 КПК України (скасування арешту майна), є свій напрацьований роками та непосильною працею алгоритм дій по звільненню майна клієнтів з-під арешту, накладеного ухвалами слідчих суддів в рамках кримінальних проваджень, а також болванки відповідних процесуальних документів, які він використовує за мірою необхідності для захисту прав власників майна (які не є підозрюваними, обвинуваченими, засудженими, юридичною особою, відносно якої здійснюється провадження).

Так, деякі адвокати після отримання ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно клієнта звертаються до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (в порядку п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України); інші – спочатку користуються процесуальним механізмом, закріпленим у ст. 174 КПК України, та звертаються до слідчого судді місцевого суду із клопотанням про скасування арешту майна, а потім (у разі отримання відмови у задоволенні клопотання), - оскаржують ухвалу про накладення арешту (хоча в цьому випадку доведеться поновлювати строки на оскарження); найхитріші одночасно подають апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про накладення арешту до суду апеляційної інстанції та клопотання про скасування арешту до слідчого судді, - та чекають де ж швидше буде призначений розгляд, тощо.

Так, у власній практиці зняття арештів з майна клієнтів, накладених, зокрема, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, я одразу оскаржую відповідну ухвалу до Апеляційного суду м. Києва, - адже він розгляне її набагато раніше, аніж я отримаю від Печерського районного суду м. Києва інформацію про час та дату розгляду свого клопотання про скасування арешту (замість триденного строку розгляду клопотання про скасування арешту майна, встановленого ч. 2 ст. 174 КПК України, деякі судді Печерського районного суду приступають до розгляду такого клопотання через декілька місяців після його подання). Можливо, хтось з колег зі мною не погодиться у цьому питанні, але, як вже зазначалось, - це мій власний досвід та моя тактика, яка мені допомагає.

Метою ж підготовки даної статті є поглиблення (розширення) або закріплення теоретичних та практичних знань адвокатів, які надають правову допомогу особам у кримінальних процесах, а також допомога тим з колег, хто стикається з необхідністю скасування арешту майна вперше. Особисто я з радістю беру «на карандаш» вдалі напрацювання та тактичні прийоми більш досвідчених або креативних колег, тож сподіваюсь, що ця стаття також буде комусь у нагоді.

Отже, розглянемо нормативно-правове регулювання питання скасування арешту майна на стадії досудового розслідування, зробимо огляд чинних на сьогоднішній день листів, роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що стосуються цього питання, а також останньої судової практики.

І. Перш за все, це ст. 174 КПК України, у ч.1-2 якої закріплено наступне:

1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

2. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Отже, клопотання про скасування арешту майна має право подавати як власник майна (його адвокат), який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, так і власник, який у відповідному судовому засіданні брав безпосередню участь. Підставами ж для скасування арешту майна законодавець визначив: 1) необґрунтованість накладення арешту; 2) відсутність потреби у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення. Строки на подання клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України - не обмежені.

Другою, не менш важливою процесуальною нормою, яка допоможе адвокату скласти обґрунтоване клопотання про скасування арешту майна або апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про накладення арешту, є ст. 170 КПК України. Так, згідно з ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: