Знайти недостатньо: проблеми арешту та повернення криптоактивів

Технічна схема транзакцій не встановлює автоматично особу, яка контролювала криптогаманець, а суди по-різному вирішують, чи можна арештовувати цифровий актив як речовий доказ. Тож як доводити належність таких активів, виконувати судові ухвали і повертати кошти потерпілим?

Відповіді на ці та інші питання шукали під час круглого столу«Crypto & Law Ukraine 2026: регулювання, розслідування та захист віртуальних активів». Захід організували Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів і Комітет НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів. До дискусії долучилися адвокати, представники Національної поліції та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Читайте статтю: Розрахунки в криптовалюті у підприємницькій діяльності: облік, податки, ризики

Складнощі статусу

На різні підходи судів до арешту криптоактивів із метою збереження доказів звернула увагу членкиня Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Альона Радєва. За її словами, в одних справах суди виходять із того, що криптовалюта може підтверджувати обставини кримінального провадження, а тому відповідає ознакам речового доказу.

Водночас є й практика, коли кошти на криптогаманці не визнають індивідуалізованими матеріальними об’єктами. На цій підставі суд доходить висновку, що до них не може застосовуватися такий самий режим, як до інших речових доказів, та що вони не підлягають арешту.

Окреме питання виникає з виконанням ухвали про арешт. А.Радєва навела приклад, коли районний суд зобов’язав компанію забезпечити повернення або перевипуск віртуальних активів потерпілому. В іншій справі суд погодився, що саме блокування коштів на криптогаманці не гарантує їх збереження, оскільки доступ до них можуть мати треті особи, та зобов’язав біржу повернути активи потерпілому.

Заступник голови Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів Роман Островський нагадав, що арешт передбачає тимчасову заборону відчуження або використання майна, однак сам собою не створює механізму вилучення і повернення віртуального активу. За його словами, деякі слідчі судді одночасно постановляють арештувати активи та повернути їх потерпілому, хоча можливість такого рішення прямо не врегульована чинним КПК.

В одній із наведених ним справ суд зобов’язав криптобіржу переказати арештовану криптовалюту на гаманець потерпілого для відповідального зберігання. Р.Островський наголосив, що передання активів на відповідальне зберігання не надає потерпілому права використовувати, обмінювати або відчужувати їх до остаточного процесуального рішення.

Читайте статтю: Заможні пари ховають статки у криптовалюті перед розлученням

Відстежити транзакцію