Зміни судової практики щодо інституту заочного розгляду справи

Цивільне процесуальне право, як одна з галузей права, складається з ряду інститутів, що регулюють подібні суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах. Одним з таких інститутів є заочний розгляд справи. Судову практику з перегляду заочного рішення розглянемо детальніше.

Так, інститут заочного розгляду справи є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Отже, умовами проведення заочного розгляду справи є:

• належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання;
• нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
• неподання відповідачем відзиву на позовну заяву;
• відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи.

Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі.

Наведені умови в повній мірі відповідають приписам частини першої статті 280 ЦПК України.

Слід зазначити, що заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення затягування процесу, тощо.

Однак, деколи, розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а навпаки – ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Такі випадки можливі, коли відповідач під час розгляду справи не цікавиться судовим провадженням щодо нього і не приймає активної участі у процесі (не з'являється та не бере участі у судовому засіданні, не подає відзив на позов), а після звернення рішення до виконання використовує будь-які способи для його скасування, зокрема, шляхом перегляду заочного рішення.

У такому випадку постає питання дотримання строків оскарження заочного судового рішення та дотримання принципів юридичної визначеності і res judicata.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (частина друга статті 284 ЦПК України) або протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачу повного заочного рішення суду, якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення і заявник клопоче про поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (частина третя статті 284 ЦПК України).

Нормою частини першої статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.