Зброя, кара і Закон

Першого листопада 2018 року Верховний Суд зробив крок на шляху відновлення структури правопорядку, де Кримінальний кодекс повинен охороняти Конституцію та закони, а не сам себе. Ухвалено рішення, яке може кардинально змінити практику покарання за незаконне поводження зі зброєю та мати серйозний вплив на регулювання обігу зброї у нашій країні. Верховний суд задовольнив клопотання захисників мешканця міста Дніпра, засудженого за зберігання зброї і боєприпасів без передбаченого законом дозволу (стаття 263 Кримінального кодексу) та передав справу на розгляд Великої палати, оскільки визнав, що існує виключна правова проблема через відсутність закону, який визначає дозвільний порядок обігу зброї.

Що цікаво, передачу справи на розгляд Великої палати підтримав прокурор з Генеральної прокуратури, який визнав, що через відсутність закону суди ухвалюють виправдувальні вироки.

https://www.facebook.com/OKlegal.org/videos/1945423558878419/

В ухваленому рішенні Верховний суд зазначив, що вирішення вказаної проблеми Великою палатою необхідне для розвитку права в Україні та підтвердження принципу - nulla poena sine lege, за яким ніхто не може бути покараний за порушення чогось, що не заборонене законом, і який у демократичних державах закладений в основу принципу верховенства права. У цьому випадку чи може бути особа притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, без наявності закону, який передбачає видачу дозволів на носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв?

Мотивуючи передачу справи Великій палаті Верховний суд зазначив, що стаття 263 Кримінального кодексу є бланкетною нормою, яка відсилає до закону, що повинен визначати дозвільний порядок цивільного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів. Саме визначений законом порядок є об’єктом злочину, за порушення якого карає стаття 263 Кримінального кодексу.

Також, Верховним судом зазначено, що пункт 7 статті 92 Конституції встановлює, що правовий режим власності визначається виключно законом. Зазначене може свідчити лише про те, що правила цивільного обігу певних речей без альтернативи можуть встановлюватися лише актами вищої юридичної сили, якими є закони.

Натомість, нині правила обліку, виготовлення, придбання, зберігання перевезення та використання зброї визначає інструкція, затверджена наказом МВС N 622, яка не є законом.

Таким чином, передача цієї справа Великій палаті поставила під сумнів позицію, яка була викладена іншою колегією суддів Верховного суду 31 травня 2018 року у справі № 127/27182/15-к і фактично узаконювала можливість покарання за незаконне поводження зі зброєю за відсутності відповідного закону. Тоді Верховний суд зробив висновок, що під терміном “Закон” у статті 263 Кримінального кодексу розуміються також підзаконні нормативні акти.

Отже, в результаті розгляду вказаної справи Велика палата може ухвалити рішення, яким визнає незаконним застосування статті 263 Кримінального кодексу доки парламент не ухвалить відповідний закон. Фактично, може бути зупинена дія цієї статті, що додасть роботи правоохоронцям з пошуку мотивів особи зберігати чи придбавати зброю для кваліфікації таких дій за іншими статтями КК

Насправді, вирішуючи питання про можливість покарання за поводження зі зброєю за відсутності закону, Велика палата повинна дати відповідь на значно важливіші питання, такі як:

• чи визнається та діє в Україні принцип верховенства права?

  Читати повністю

  Мы в социальных сетях:

  • page
  • group
  • telegram
  • viber
  • youtube