Що таке запобіжні заходи, коли і як їх застосовують

Запобіжні заходи, як частина заходів забезпечення кримінального провадження, спрямовані передусім на забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. (ст. 177 КПК України).

Кримінально-процесуальним кодексом передбачено такі види запобіжних заходів, як: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою.

Кожен з представлених заходів має свої характерні особливості та підлягає застосуванню в залежності від обставин та тяжкості вчиненого злочину підозрюваним/ обвинуваченим. Так, 27 жовтня 2022 р. Харківський апеляційний суд у справі № 643/13126/18 при зміні запобіжного заходу на інший керувався листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», де вказано, що слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З огляду на це, ст. 176 КПК України чітко виділяє найбільш м’який запобіжний захід, що являє собою особисте зобов’язання та найбільш суворий - тримання під вартою.

1. У першу чергу, керуючись правилом «від меншого до більшого», слід розглянути найбільш м’який запобіжний захід. Так, особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 КПК України. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ст. 179 КПК України).

12 січня 2023 року Рівненський апеляційний суд у справі № 572/3888/22 під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_7, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, дійшов висновку, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

У даній справі підозрюваний заявив, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, оскільки має дружину та синів, перебуває на випробувальному терміні в магазині янтарних виробів та відшкодовує завдані збитки потерпілим, зокрема повернув викрадений автомобіль, з`являється на всі слідчі дії та зацікавлений в швидкому розгляді даного кримінального провадження.

Колегія суддів бере до уваги доводи захисника та підозрюваного, а також враховує те, що на час розгляду апеляційних скарг даних про те, що ОСОБА_7 , порушував умови запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суду не надано, що додатково дає підстави для висновку, що обраний останньому запобіжний захід може забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.

1. Іншим по «суворості» застосування запобіжним заходом є особиста порука, яка полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Ухвалою від 14.04.2022 р., Дніпровський апеляційний суд, враховуючи рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови» («Becciev v. Moldova»), рішення у справі «Клішин проти України», рішення «W проти Швейцарії», встановивши особу підозрюваного, який є досвідченим військовослужбовцем та виконує свої обов`язки у період воєнного стану на території України, раніше не судимий, сприяє розкриттю кримінального правопорушення, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_11 , 2016 року народження, що у своїй сукупності свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, залишив без змін ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2022 року у справі № 185/2410/22 якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

3.Застава, як один із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні, має на меті забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Як правило, застава є «заміною» в переважній більшості випадках запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне: