Сучасний український бізнес, попри всі виклики, продовжує залишатися рушієм економіки країни. Проте чи справді держава створює для нього умови, в яких можливо розвиватися без постійного страху перед свавільним втручанням? Питання відповідальності за несплату податків і тиск через кримінальне переслідування вже давно перетворилося на більмо у правовій системі України.
Законопроєкт №12425, поданий у січні 2025 року, прагне стати тим інструментом, який не лише внесе правову визначеність у податкові зобов’язання, а й захистить платників податків від необґрунтованих звинувачень. У цьому тексті я прагну детально розглянути суть запропонованих змін, їхній вплив на правовий ландшафт України, а також порівняти нові підходи із міжнародною практикою. Це не просто аналіз закону — це спроба знайти відповіді на питання, чи здатні ми нарешті перейти від репресивної системи до партнерської моделі взаємодії держави та бізнесу.
Справедливість. Це слово звучить у кожному залі суду, у кожному податковому повідомленні-рішенні, але чи завжди за ним стоїть реальний сенс? Законопроєкт №12425, зареєстрований 20 січня 2025 року, відкриває перед нами нову сторінку у правовій площині податкових відносин. Його прийняття має стати кроком до виправлення системних прогалин, які роками використовувалися для тиску на бізнес. Проте чи дійсно ці зміни стануть порятунком для платників податків? І що говорить досвід інших країн?
Одна з ключових змін, запропонованих законопроєктом, стосується статті 212 Кримінального кодексу України. Вона пропонує визначити, що відповідальність за несплату податків настає лише за наявності узгодженої суми податкового боргу, встановленої контролюючим органом. Це положення є критично важливим. Чому?
На практиці, правоохоронні органи нерідко відкривають кримінальні провадження на підставі підозр у несплаті податків, навіть коли обґрунтованість таких підозр викликає сумніви. Податковий борг може бути оскаржений, але бізнес уже стикається з обшуками, арештами рахунків і зупинкою діяльності. Нові зміни спрямовані на те, щоб податкові й кримінальні процеси не пересікалися до моменту остаточного рішення щодо боргу.
Схожий підхід спостерігається у Німеччині, де кримінальна відповідальність за несплату податків можлива лише після остаточного підтвердження боргу адміністративними органами. Це дозволяє уникнути ситуацій, коли підприємства стають заручниками бюрократичних і слідчих процедур.
Ще одним нововведенням є доповнення статті 212-1 КК України. Законопроєкт пропонує, щоб обов'язок сплати єдиного соціального внеску підтверджувався лише за наявності остаточного рішення відповідного органу. Це дозволить мінімізувати ризики для бізнесу та громадян, які часто стикаються з суперечливими трактуваннями зобов’язань.
Наприклад, у Великій Британії існує практика суворого розмежування адміністративних і кримінальних процедур у питаннях сплати обов’язкових внесків. Доки підприємство чи фізична особа оскаржує рішення податкових органів, будь-яке кримінальне переслідування вважається неприпустимим.
Законопроєкт пропонує доповнити статтю 284 КПК України пунктом 11, який дозволяє закривати кримінальні провадження, якщо податкові чи страхові зобов’язання є предметом адміністративного чи судового оскарження. Це крок до захисту принципу правової визначеності, який є одним із основоположних в європейській юриспруденції.
Міжнародний судовий досвід підтверджує важливість цього підходу. Наприклад, Європейський суд з прав людини у справі "Дель Ріо Прада проти Іспанії" підкреслив, що правова невизначеність є неприпустимою, особливо якщо вона призводить до порушення прав людини чи свободи підприємницької діяльності.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.