Захист бізнесу за новим ГПК у 2018 році

03.10.2017 р. після прийняття ВРУ закону №6232 та подальшого його підписання 22.11.2017 р. Президентом України, було зроблено черговий крок у судовій реформі. Так, згаданий закон, який набув чинності 15.12.2017 р., суттєво змінює «правила гри» у суді, оскільки вносить зміни у норми процесуальних кодексів, зокрема до господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), який викладений в новій редакції. З огляду на зазначене, актуальними залишаються питання з боку суб’єктів господарювання про те, як такі зміни вплинуть на захист їхнього бізнесу? Таким чином, виникла потреба в детальному аналізі нового ГПК, зокрема процесуальних норм, які безпосередньо стосуватимуться захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.

Способи судового захисту

Новим ГПК розширено способи судового захисту. Зокрема, ст. 5 ГПК передбачається можливість захисту прав не лише у спосіб, визначений законом або договором, але і в інший вказаний у позові спосіб, який не суперечить закону та ефективно захищає право. Водночас наведені у ст. 13, 14 ГПК визначення змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві змінюють завдання і функції судді у процесі, змінюючи «інквізиційний» вектор одночасної ролі судді, слідчого та адвоката в господарській справі на організатора господарського процесу (особу, яка сприятиме реалізації прав учасників процесу та контролюватиме виконання сторонами законодавчо визначених обов’язків).

Форми провадження

У новому ГПК з’явилася ще одна форма провадження у вигляді наказного провадження, яка запозичена господарським процесом з цивільного та спрямована на стягнення з боржника незначних грошових сум щодо безспірних вимог. Іншою новелою кодексу є розмежування позовного провадження на окремі види. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК, судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів здійснюється у формах наказного та позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження застосовується у випадках, якщо предметом позову є стягнення грошових сум у незначних розмірах, щодо яких спір відсутній або про такий спір невідомо заявнику (ч. 2 ст. 12 ГПК). При цьому головною умовою для застосування у господарському процесі наказного провадження та видачі судового наказу є стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимог не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 148 ГПК). Строк розгляду судом заяви про стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження складає 5 днів (без засідання та повідомлення сторін (ст. 154 ГПК)). Судовий наказ надсилається сторонам та може бути скасований судом на підставі заяви боржника протягом 15 днів з дня отримання останнім копії наказу та інших документів. У разі не оскарження такого наказу боржником він набуває чинності протягом 20 днів (ст. 157, 159 ГПК). Що стосується позовного провадження, відтепер воно поділяється на спрощене і загальне. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Передусім, необхідно розуміти, що до категорії «малозначних» справ, відповідно до ч. 5 ст.12 ГПК, належать справи, в яких ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім тих, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ з ціною позову понад 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання про вирішення справи у спрощеному позовному провадженні подається позивачем одночасно з поданням позову або може міститися у ній (ст. 249 ГПК). Спрощене позовне провадження не має тривати більше ніж 60 днів (ст. 248 ГПК). Варто зазначити, що не допускається розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у господарському процесі справ про банкрутство, щодо монополізму та недобросовісної конкуренції, приватизації, корпоративних спорів (ч. 4 ст. 247 ГПК), а рішення у малозначних справах не підлягають касаційному перегляду, окрім деяких винятків (ст. 287 ГПК).

Що стосується загального позовного провадження, воно призначене для розгляду всіх справ, які у зв’язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Загальне позовне провадження передбачає етап підготовки справи до слухання (до 60 днів з можливістю продовження) та розгляд по суті (ще до 30 днів). Не менш важливою новелою чинного ГПК є вилучення з кодексу інституту положення про відмову в прийнятті заяви, що містилося у ст. 62 попередньої редакції ГПК, та запровадження нового інституту – залишення заяви без руху. Так, ст. 174 ГПК визначає, якщо суддя встановить, що позовну заяву подано без додержання вимог щодо її оформлення, змісту, надання доказів (у тому числі сплати судового збору та відправлення іншим учасникам копій наведених документів), останній протягом 5 днів постановляє ухвалу про залишення її без руху, зазначаючи недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня її вручення. Якщо позивач знехтував такою ухвалою і не усунув недоліки у визначений судом строк, заява вважається не поданою та повертається заявнику, що не є перешкодою у повторному зверненні до суду.

Суддя – медіатор

Необхідно також згадати про ще одну новелу ГПК – врегулювання спору за участю судді, що регламентується розд. 3 гл. 4 кодексу. Таке врегулювання буде проводитися до початку розгляду справи по суті за згодою сторін спору, в якому суддя виступає посередником, а процедура повинна здійснюватися у формі спільних та/або закритих нарад, а також у режимі відеоконференції. Спільні наради будуть проводитися за участю всіх сторін спору, їхніх представників і судді. Закриті наради будуть проводитися за ініціативою судді з кожною зі сторін окремо. У такий спосіб введено процедуру комунікації судді та сторін поза судовим засіданням. Під час врегулювання спору за участю судді не вестиметься протокол наради та не відбуватиметься фіксація за допомогою технічних засобів. Крім того, забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео- і звукозапис (ст. 188 ГПК). Ст. 190 ГПК також визначено строки, згідно з якими врегулювання спору за участю судді проводиться протягом строку, який не може перевищувати 30 днів з дня постановлення ухвали про його проведення.

Представництво сторін у господарському процесі

Однією з найбільш обговорюваних новацій серед правників, у тому числі власників бізнесу, є внесення (спершу в Конституцію України, а потім у нові процесуальні кодекси) норм з так званої «адвокатської монополії», які встановлюють, що виключно адвокат здійснює представництво інтересів у судах. Відповідно до приписів ст. 16 ГПК, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однак необхідно звернути увагу на те, що адвокатська монополія не залишить без роботи корпоративних юристів (не адвокатів), оскільки законодавець у чинному ГПК передбачає участь таких юристів у малозначних справах.

Правила юрисдикції