Як захиститись від недостовірної інформації в Інтернеті

Дослідження останніх років показують, що чисельність населення, яке користується Інтернетом задля пошуку необхідної інформації та комунікації, невпинно зростає. Україна в цій тенденції не є винятком. За оцінками деяких соціологічних опитувань, станом на сьогодні Інтернет-ЗМІ навіть випереджають такий інформаційний ресурс, як телебачення.

Проте, незважаючи ані на стрімке зростання чисельності користувачів Інтернет-ЗМІ, ані на їх роль у формуванні суспільної думки, законодавство України про інформацію, ЗМІ, журналістську діяльність і т.д., на жаль, не встигає "йти в ногу з часом" за інформаційними технологіями. Попри декілька невдалих спроб хоч якось врегулювати це питання на законодавчому рівні, жодних результатів ця нормотворча діяльність, по суті, не дала. Очевидно, що ніхто і не поспішає ввести діяльність інтернет-ЗМІ в правове русло. Адже це змусило б учасників інтернет-простору брати на себе відповідальність за зміст поширюваної ними інформації, перевіряти її перед поширенням та оприлюдненням, відшкодовувати заподіяні збитки внаслідок поширення недостовірної інформації тощо.

Відсутністю належного нормативно-правового регулювання в Україні діяльності як самих інтернет-ресурсів, що розповсюджують відповідний контент, так і діяльності журналістів/авторів/блогерів, які публікуються на цих сайтах, призводить до численних зловживань недобросовісних користувачів та до порушень особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб.

Опираючись на практичний досвід надання правничої допомоги у справах про захист честі, гідності та ділової репутації як фізичних, так і юридичних осіб, фахівці Адвокатського об’єднання "Кравець та партнери" напрацювали алгоритм дій, які необхідно вчинити для належної підготовки до судового процесу в таких справах.

Читайте статтю: Як правильно зафіксувати про себе фейки в Інтернет просторі, щоб потім виграти в суді?

Отже, з метою ефективного відновлення порушених прав особи внаслідок розповсюдження щодо неї компромату в мережі Інтернет, необхідно насамперед:

1. З`ясувати, чи може бути предметом судової оцінки компрометуюча інформація, поширена про особу

Так, відповідно до ч. 1,2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних думок та суджень. Верховний Суд під час розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації уже сформував досить усталену судову практику з приводу того, що:

"- відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.07.1986 року в справі "Лінгенс проти Австрії");

- вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням» (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №98/4136/15-ц).

Отже, судовому захисту у таких справах можуть підлягати лишень твердження про факти. Критика, суб`єктивна оцінка, вживання різного роду емоційно забарвлених мовних зворотів та стилістичних прийомів можуть вказувати на те, що в поширеній інформації йдеться не про конкретні події чи факти, а виражається чиясь точка зору, яку неможливо перевірити на правдивість та спростувати.