Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Укласти договір оренди земельної ділянки — це півсправи. Закон вимагає зареєструвати таке право. Тож нерідко судові спори точаться навколо відмови в такій реєстраційній дії або скасування відповідних записів у державному реєстрі, пише zib.com.ua

Позасудове оскарження

Чинний Земельний кодекс установлює зміст права власності на землю як суб’єктивного права й визначає його як сукупність правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження ділянками в межах, визначених цим кодексом. Оскільки нині діє тимчасова заборона на купівлю-продаж ділянок сільськогосподарського призначення, до складу яких уходить 78% ріллі, досить ефективно використовується інститут тимчасового користування (оренди) на підставі договорів.

З огляду на зміст права власності земля є об’єктом нерухомості, а тому право користування нею підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто набуття права користування ділянкою та реалізація повноважень користувача не залежать від одного лише укладення договору оренди. Таке право підлягає обов’язковій державній реєстрації у вигляді прийняття відповідними органами певних рішень.

У результаті проведення у 2015 році реформи повноваження щодо вчинення реєстраційних дій були делеговані широкому колу реєстраторів (нотаріусів), у тому числі реєстраторам комунальних підприємств, які є не залежними від Міністерства юстиції.

Разом з тим для здійснення контролю за діяльністю останніх при Мін’юсті створено комісію з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації. Вона наділена повноваженнями розглядати скарги на дії реєстраторів, скасовувати оскаржені рішення про держреєстрацію прав і вносити зміни у відповідний реєстр.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності держреєстраторів та МЮ визначено в законі «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1.07.2004 №1952-IV та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015 №1128.

Проте, як свідчить практика, діяльність зазначеної комісії подекуди не є прозорою, засідання проводяться з порушеннями вимог законодавства, без виклику всіх зацікавлених сторін. Як наслідок, висновки та прийняті рішення є необ’єктивними та дають недоброчесним набувачам беззаперечні підстави для тривалого володіння та користування ділянками.

Крім цього, наділення міністерства повноваженнями самостійно скасовувати рішення держреєстраторів та записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суперечить Конституції, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині можливості вирішення спорів між користувачами в позасудовому порядку та є підставою для оскарження наказів Мін’юсту в суді.

Читайте статтю: Зволікання з оформленням договорів оренди земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомості, не врятує від плати за землю

Невизначеність із юрисдикцією