Як уповноважити працівника на отримання ТМЦ: три зручні способи без зайвої бюрократії

Як уповноважити працівника на отримання ТМЦ: три зручні способи без зайвої бюрократії

Уявімо звичну ситуацію: до офісу приїжджає кур’єр з питною водою або канцелярією, заходить на ресепшн і питає: «Хто у вас уповноважений підписувати накладні?»

Якщо повноваження працівників не оформлені належним чином, кожна така доставка перетворюється на квест. Щоб цього уникнути, важливо правильно оформити право працівника отримувати товарно-матеріальні цінності (ТМЦ).

Зробити це можна трьома способами (окремо або в поєднанні):

1. Договір поставки — прямо прописати посаду, ПІБ, паспортні дані та РНОКПП працівника.
2. Наказ директора товариства.
3. Довіреність від товариства у простій письмовій формі.

У більшості випадків компанії обирають комбінацію цих варіантів — для зручності та підстраховки.

Правові підстави

Раніше порядок видачі довіреностей на отримання ТМЦ детально регулювала Інструкція, затверджена наказом Мінфіну № 99 від 16.05.1996. Вона втратила чинність ще з 01.01.2015.

Зараз діє Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995. Відповідно до п. 2.4 цього Положення, повноваження особи, яка отримує для юрособи чи ФОП основні засоби, запаси, грошові документи, цінні папери та інші ТМЦ, мають бути підтверджені відповідно до законодавства. Це можуть бути, зокрема:

• письмовий договір;
• довіреність;
• акт органу юрособи (наприклад, наказ директора).

Цивільний кодекс України доповнює картину:

• ч. 3 ст. 244 ЦКУ: довіреність — це письмовий документ, який видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами;
• ст. 246 ЦКУ: довіреність юридичної особи оформлюється в простій письмовій формі, якщо сам правочин не потребує нотаріального посвідчення.

Висновок: застосовувати лише «типову довіреність на ТМЦ» вже не обов’язково. Закон дає компанії гнучкість обирати зручний варіант.