Як реалізується ініціатива президента щодо звільнення засуджених для оборони країни.

Півтора тижні тому президент України Володимир Зеленський заявив, що засуджених із бойовим досвідом звільнятимуть, щоб вони могли брати участь в обороні країни.

5 березня Департамент виконання кримінальних покарань Мін’юсту повідомив, що президент уже помилував 363 засуджених, які відбували покарання у виправних центрах і мали нетривалі строки покарання.

Але в умовах воєнного часу виконання задуму все ж наштовхнулося на чимало перешкод. Соцмережами ширяться обурення в’язнів, чиї заяви про помилування досі не розглянуто.

Голова ГО «Альянс української єдності» Олег Цвілий входить до Громадської ради при Мін’юсті і займається правами засуджених.

Він розповідає що процес звільнення починався немасово і непублічно. Вибірково і у швидкому порядку звільняли спеціалістів, професіоналів військової справи. Потім правозахисники стали наполягати, що потрібно не обмежуватися невеликою кількістю людей, бо патріотів ширше коло. Далі робота пішла більш системно.

З Києва установам виконання покарань дали вказівку, щоб адміністрації збирали потенційно корисних людей, в яких є бажання, досвід, невеликі тюремні строки і ненасильницькі статті. Хоча, як розповідає Цвілий, в індивідуальному порядку вже помилувані особи, які сиділи і за вбивства. Жодного довічника поки не звільнили.

Згадайте новину: Вже видають й будуть видавати зброю для захисту України всім бажаючим – Президент Зеленський

Олег Цвілий каже, що на місцях адміністрації установ виконання покарань часто взагалі не інформували в’язнів про ініціативу президента.

«Багато де заяви просто не приймали. Не брали, сміялися. Та і зараз сміються, що це все дурниці. Величезна кількість в’язнів все ж таки зголосилася. Але потрібно про людину щось дізнатися. Функція рекомендації була також покладена на адміністрацію установи, де знаходять в’язні. І тут виникла проблема не тільки в тому, що їхні заяви не передають. А й з тим, що через “потрібних людей”, через особисту неприязнь заяви блокують. Я вийшов на Комісію помилування при президенті і пояснив причину. Ми домовилися, що засуджені надсилають мені заяви, я відправляю на них (на Комісію з питань помилування — ред.). Вони роблять запит на установу і установі немає інших варіантів, звісно, як надсилати якусь характеристику з цього приводу, давати оцінку засудженому… Я маю надію, що там, де нормальна людина, і просто зарубує адміністрація, буде братись усна моя характеристика», — розповідає Цвілий.

Механізм прийняття рішення виглядає так, що в’язень пише заяву, адміністрація колонії передає її Комісії при Президентові України у питаннях помилування. Потім Комісія направляє списки президенту, який їх підписує. Після цього рішення про помилування надсилають в установи виконання покарань і людину мають звільнити.

За помилуваними приїжджає представник або Збройних сил, або Територіальної оборони. Якщо колишній засуджений мав значний бойовий досвід, то знайомі забирають його у свою частину. Інші долучаються до Територіальної оборони.