Як притягти до відповідальності за кібербулінг?

Незакладені основи виховання інколи повертаються до батьків у вигляді штрафу за дитину-кривдника. Але якщо цих учасників освітнього процесу ще не пізно виховувати, то що робити із дорослими, які вже отримали педагогічну освіту? (Джерело: ЗіБ)

Користуйтеся консультацією: Інша сторона медалі – булінг учителів

Дистанційне цькування

У Вищій школі адвокатури присвятили час дослідженню такого поширеного сьогодні явища як кібербулінг. Лектор вебінару, адвокат та керівник центру «Адвокат дитини» ВША Національної асоціації адвокатів України Лариса Гретченко зазначила, що актуальність проблеми булінгу із переходом освіти у дистанційний формат не зменшилась. Натомість питання цькування просто отримало більш латентний характер та поширилось на онлайн-простір.

Хоча законодавство дає доволі чітке визнання самому булінгу, термін «кібербулінг» у ньому не зустрічається, попри його широку вживаність у повсякденному житті. Однак законодавчо закріплена правова конструкція булінгу допускає розпізнавання явища кібербулінгу через спосіб вчинення цькування у різних формах і проявах із застосуванням засобів електронних комунікацій.

В самому законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який було прийнято у 2018 році, визначається, що «булінг (цькування) — діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Також Л.Гретченко звернула увагу на національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, що була прийнята у 2020 році та на ст.26 закону «Про освіту». Так, до обов’язків керівника закладу освіти зокрема належить розгляд заяв про випадки булінгу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликання засідання комісії з розгляду випадків булінгу для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування. Окрім того, про такі випадки керівник закладу має повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції та службі у справах дітей.

До речі, під закон про булінг підпадають і різноманітні види закладів із надання позашкільної освіти, де діти зазвичай відвідують гуртки. Однак якщо такі послуги надаються, наприклад, громадською організацією, то притягнути до відповідальності осіб у межах цього комунікаційного простору буде неможливо. Відповідати за гнівні коментарі та перепалки у батьківських чатах, які зазвичай насичені подібними діалогами, також не доведеться. Адже у даному випадку включається елемент освіти.

Загалом варто запам’ятати правило: про булінг йтиметься лише тоді, коли, по-перше, є освітній елемент, по-друге — йдеться про відносини двох дітей або дітей і дорослого. Законодавство у такому випадку частково поширюється і на студентів. Тобто, якщо подібні дії вчиняються однією особою, якій виповнилося 18 років щодо іншої особи, якій ще не виповнилось 18 років, булінг має місце. Якщо ж обом сторонам конфлікту вже є 18 років, законодавство цю ситуацію не регулює.

Користуйтеся консультацією: Булінг. Відповідальність.

Відповідальність для кривдника