Як правильно "приховати" трудові відносини

Задля оптимізації діяльності дедалі частіше малий і середній бізнес не наймає працівників за трудовими договорами, а працює з ними за цивільно-правовими договорами.

А втім, тут варто застерегти: якщо вже й було вирішено оформити найманого працівника шляхом укладення цивільно-правового договору, то такий договір потрібно укласти правильно, щоб він не мав ознак трудового. Адже ці договори перебувають під пильним наглядом контролюючого органу й судів, які їх детально аналізують на предмет наявності ознак трудових відносин.

На прикладі рішень Верховного Суду, я зібрала найбільш поширені помилки, яких припускаються підприємці під час укладення цивільно-правових договорів.

Користуйтеся консультацією: Рейди Держпраці: кому чекати і як захиститися?

Різниця між трудовим і цивільно-правовим договором

Про різницю між трудовим і цивільно-правовим договором статей написано вже чимало. Про це неодноразово висловлювався й Верховний Суд. Так, у рішеннях від 04.07.2018 р. в справі № 820/1432/17, від 31.10.2018 р. в справі № 552/5234/16ц, від 08.10.2018 р. в справі № 553/954/17 Верховний Суд встановив, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудове законодавство регулює процес організації трудової діяльності. Натомість за цивільно-правовим законодавством процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату.

Користуйтеся консультацією: Перевірка Держпраці: види порушень трудового законодавства

Головна різниця, про яку не потрібно забувати під час укладання договорів із виконавцями, міститься в предметі договору.

Предметом трудового договору є праця працівника в процесі виробництва. Предметом договору цивільно-правового характеру є виконання стороною договору певного визначеного обсягу робіт. У разі виконання робіт або надання послуг за цивільно-правовим договором: – фізична особа, що виконує роботу (надає послуги), не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама організує свою роботу й виконує її на власний ризик; – оплачують не процес праці, а його результат; – результат оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг); – оплату проводять на підставі актів; – немає обов’язку стосовно додержання трудового законодавства.

Предмет договору має бути прописано правильно та детально

Відсутність детального опису предмета може спричинити негативні наслідки.

Не пишіть предмет договору одним реченням і загальними фразами. Опишіть послуги й роботи, які виконавець зобов’язаний виконати. Наприклад, маркетингові послуги можна прописати так: «дослідження попиту на продукцію, вивчення потенційних клієнтів, складання бізнес-плану підприємства на рік». Бухгалтерські послуги можливо вказати в договорі як «складання квартального звіту та подання звітності за підприємство, ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, до якого входить: відображення господарських операцій за звітний місяць у реєстрах бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності, подання цієї звітності до уповноважених органів у встановлені законодавством строки, розрахунок податків (зборів, внесків) тощо».

Що не потрібно вказувати в цивільно-правових договорах

Не зазначайте в цивільно-правових договорах посади, професії, повноваження; не прив’язуйте до штатного розпису підприємства, не пишіть про робоче місце та графік роботи, облік робочого часу, гарантії (відпустку, лікарняний). Пам’ятайте! Сторонами в цивільно-правових договорах є лише замовник та виконавець (повірений).

Судова практика свідчить про поширені випадки накладення штрафів саме з підстав ототожнення зобов’язань виконавця з трудовими функціями працівника. Через це суди визнають, що договір містить ознаки трудового.