Як під час поділу спільного майна подружжя не допустити розподілу «вигаданих» одним з подружжя боргових зобов’язань.

Під час розлучення перед чоловіком і дружиною доволі часто постає питання не лише про поділ майна, але й про поділ боргів. Саме боргові зобов’язання, яких вони набули у шлюбі, часто стають основною причиною виникнення затяжних судових спорів.

Одна річ, коли йдеться про боргові зобов’язання, які дійсно були набуті в період шлюбу, а зовсім інша, коли один із подружжя уникаючи рівнозначного розподілу спільного майна, намагається покласти на іншого «вигадані» ним боргові зобов’язання.

На практиці, як правило, це відбувається шляхом пред’явлення іншим з подружжя зустрічного позову, в якому він окрім запропонованого ним варіанту розподілу спільного майна, просить здійснити розподіл також й боргів, начебто набутих подружжям перед третіми особами в період шлюбу.

Незважаючи на те, що обидві сторони у спорі розуміють, що в дійсності, правовідносин, за якими виникли боргові зобов’язання ніколи не існувало, однак, це не позбавляє обов’язку заінтересованої сторони у процесуальний спосіб спростовувати існування боргових зобов’язань, що в протилежному випадку може призвести до покладення на кожного з подружжя солідарного обов’язку з їх виконання.

За яких умов борги, за правочином одного з подружжя, є спільними та підлягають розподілу?

Перш за все, для того щоб зрозуміти за яких умов боргові зобов’язання набуті одним з подружжя є спільними та, відповідно, підлягають поділу між сторонами, слід визначити період, коли чоловік та дружина проживали спільно сім’єю.

Правочин, на підставі якого виникли боргові зобов’язання повинен бути укладений під час шлюбу.

У справі № 367/7110/14-ц Верховний Суд вказав, що квартира, придбана за кредитні кошти, отримані подружжям під час шлюбу, відтак, право на це майно в рівних частках набули і позивач, і відповідач, при цьому боргові зобов`язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судам роз’яснено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Відповідно до положень ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Наведена норма кореспондується також з ч.4 ст.65 СК України, за якою договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.