Як критикувати суддю? — Як?? Критикувати суддю?

Яка ж критика є «руйнівною атакою», а яка є цілющою для судової системи, держави і суспільства?

Що має бути спочатку: судді повинні заслужити довіру суспільства, довівши здатність здійснювати незалежне, неупереджене правосуддя, засноване на верховенстві права, чи «перезавантаженій» судовій системі повинен бути забезпечений кредит довіри, в умовах якого вона зможе здійснювати правосуддя?

Можливо, що ні те, ні інше.

У цій статті автор не береться переконувати суддівський корпус чи суспільство у тому, хто з них має зробити перший крок на шляху розбудови судової системи, якій це суспільство може довіряти. Автор переконаний, що суспільство не повинне відмовлятися від права критикувати суд, а суд не може сподіватися на якийсь вільний від критики «перехідний період».

У демократичному суспільстві громадяни і засоби масової інформації мають право на розумну та справедливу критику будь-яких публічних осіб, в тому числі суддів. А компетентна критика судової практики є навіть необхідним явищем для розвитку правової системи. Вона є одним з небагатьох засобів, якими суспільство може вплинути на роботу тих, хто остаточно вирішує всі і будь-які правові суперечки у цьому суспільстві, – суддів.

Чого дійсно варто очікувати і навіть загострювати на цьому увагу, так це на тому, що критика судді у зв’язку з прийнятим суддею рішенням повинна полягати не у критиці його особи. Критиці має бути піддане рішення судді, а точніше, обґрунтування, мотиви такого рішення.

Другою тезою, яку автор хотів би донести до читача у цій статті, є те, що у швидкій та належній реакції на несправедливу критику судді чи судової системи має бути зацікавлене все суспільство, а виступити з такою реакцією можуть адвокатські спільноти.

Обґрунтовуючи ці тези, ми закликаємо читача покластися не на здогадки автора про те, як найкраще забезпечити поступ до справедливого суду в Україні, якому довіряють. Пропонуємо поглянути на досвід побудови систем «довіри до суду через справедливу критику». У Європі цей досвід був «перевірений на міцність» у практиці Європейського суду з прав людини, як інституції, яка за роки свого існування зважила різні підходи по всій Європі стосовно балансу між свободою слова і захистом авторитету суду. У питаннях про належну реакцію на несправедливу критику ми також покладаємось на досвід розвинених правових систем, цього разу Сполучених Штатів Америки.

І. Хто, як і кого критикує? Практика Європейського суду з прав людини

А. Критика vs. напади?