Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу змінило на краще ситуацію зі зловживанням запобіжними заходами. Однак статистика свідчить, що остаточно відбити бажання слідчих органів брати під варту особу за першої-ліпшої нагоди ще не вдалося. Про позитивні та негативні тенденції реформованого кримінального провадження в рамках тематичного форуму говорили судді, адвокати і прокурори.
За принципом визначеності
Якщо у перші роки після реформування вітчизняного кримінального процесу слідчі судді задовольняли 82% клопотань про тримання під вартою, то у 2015-му цей показник значно знизився і становив 53%. При цьому загальна кількість клопотань, навпаки, збільшилася з 37 до 60%. Відповідну статистику було оприлюднено під час щорічного форуму Національної асоціації адвокатів та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, присвяченого захисту прав людини.
Згадайте новину: Постраждалим в АТО відмовили щодо компенсації зруйнованого житла або ЕСПЛ нічого без доказів не задовільняє
З огляду на те що незаконність затримання разом з невиконанням судових рішень залишаються найактуальнішими приводами поскаржитися на Україну до Страсбурга, захист прав людини в кримінальному провадженні є однією з найгарячіших тем для обговорення. Особливо коли йдеться про доведення обставин, передбачених ст.177 КПК.
Як відомо, міжнародні та європейські стандарти визначають тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується лише у випадках, прямо передбачених законодавством, а також за наявності обгрунтування щодо недоцільності застосування інших запобіжних заходів. Разом з тим аналіз статистичних показників щодо кількості відповідних клопотань свідчить про прогалини в імплементації певних європейських стандартів в українську правову свідомість.
На думку експертів, законне ув’язнення особи після засудження її компетентним судом, з урахуванням положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного законодавства, передбачає призначення покарання або іншого запобіжного заходу, пов’язаного з позбавленням волі, а також установлення вини особи.
Стандарти обгрунтування ризиків, що визначають застосування запобіжних заходів та дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може учинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК, і їх доведення змінюються під час провадження в першій інстанції, а після винесення вироку судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою використовується з метою виконання остаточного рішення суду.Особливо важливим у доведенні наявності відповідних обставин є дотримання загального принципу правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з’ясування змісту будь-якого права, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Якщо застосувати цей принцип і зосередитися на наявності вказаних у процесуальному законодавстві підстав тримання під вартою, на думку експертів, репутація України в ЄСПЛ покращиться.
Вспомните новость: ЕСПЧ констатирует неисполнение решения судов в Украине
Неефективне навантаження
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.