Як боржнику банку не сплачувати виконавчий збір?

Ще у червні 2014 року в Україні Верховна Рада заборонила банкам відбирати у населення житло, яке було передане банку в іпотеку за валютним кредитом, якщо таке приміщення є останнім можливим місцем проживання позичальника, повідомляє mak-mel.com.

Даний закон повинен був стати перехідним містком до вирішення проблеми реструктуризації валютних кредитів. Проте, як ми бачимо у Верховній Раді та по сьогоднішній день не можуть домовитися з приводу шляхів вирішення даної проблеми. При цьому такий порядок речей тільки погіршує становище. Так, банкам потрібно збільшувати свої резерви, а борги позичальників продовжують рости й далі. У таких умовах велика кількість фінансових установ з розумінням даної проблеми почала йти на зустріч багатьом позичальникам. Як правило, банки готові пробачати борги позичальникам у випадку погашення суми боргу рівної ринковій вартості предмету іпотеки. Звичайно велика кількість людей, які до цього пройшли тернистий шлях війни з банком у суді, перечитавши величезну кількість постів на профільних форумах позичальників та юристів, знають, що списання банком заборгованості сприяє виникненню податкового боргу, який нараховується на суму прощення. Тому, у таких випадках банки не проти відступати права вимоги на фінансові/факторингові компанії, які у свою чергу роблять відступлення права вимоги на афілійовану до позичальника особу, яка звичайно не зацікавлена у стягненні з нього боргу. У результаті залишаються задоволеними банк та позичальник, які шляхом взаємних поступок залишилися у виграші. Проте, не зовсім залишається задоволеною виконавча служба, яка вважає, що її вклад у врегулювання боргу є недооціненим.

Саме проблемам з виконавчою службою, які виникають у позичальника після врегулювання боргу і присвячена дана стаття.

Користуйтеся консультацією: Алгоритм дій державних виконавців зі стягнення аліментів з боржників

Так, банківський позичальник стикається з двома проблемами:

1. Виконавець стягує виконавчий збір.

2. Виконавець не знімає арешти накладені на усе майно.

Розберемося з даними проблемами по черзі, почнемо з виконавчого збору, адже друга проблема випливає загалом з першої та буде вирішена паралельно з нею. Якщо говорити коротко, то виконавчий збір це сума коштів в розмірі 10 % від суми судового рішення, яку виконавець стягує поверх судового рішення за свою проведену роботу. На сьогодні виконавча служба бажає стягнути цю суму в незалежності від того, чи проводив виконавець хоч якісь дії, чи він посприяв виконанню рішення суду, чи боржник з кредитором домовилися самостійно. Як правило, після врегулювання боргу банк або новий кредитор звертаються до виконавчої служби з заявою про повернення виконавчого листа без виконання стягувачу. При цьому виконавець повертає виконавчий лист, але продовжує стягувати виконавчий збір і далі. Звичайно позичальника така ситуаціє не влаштовує і її потрібно якось вирішувати, оскільки судові рішення могли бути ухвалені на мільйони гривень і 10 % від такої великої суми платити не дуже хочеться.

Для вирішення питання пов’язаного з постановою про стягнення збору потрібно звернути увагу коли було відкрито виконавче провадження, коли була винесена постанова про стягнення виконавчого збору та чи не пройшли строки на її оскарження?Адже оскаржити постанову це найшвидший можливий варіант виходу із ситуації.

Спершу розглянемо найпростіший варіант, який може бути, а саме, виконавче провадження було відкрито після набрання законної сили нового Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року або виконавче провадження було відкрито до цього періоду, проте постанова про стягнення збору винесена після набрання законом сили.

У такому випадку виконавче провадження можна закінчувати за заявою кредитора про повернення виконавчого листа стягувачу. Виконавець звичайно винесе постанову про стягнення збору та почне вчиняти виконавчі дії по поверненню зазначеної суми, але такі його дію будуть протизаконні та їх потрібно оскаржувати.