Питання встановлення грошового еквіваленту моральних страждань є актуальним впродовж довгого часу. Згідно з «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» встановлення глибини та важкості страждань особистості, а також розрахунок приблизної суми, яка може їх компенсувати, віднесені до компетенції експертів-психологів.
З 2010 року в своїх розрахунках психологи використовували формулу О. М. Ерделевського, яка була включена до Реєстру методик проведення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства Юстиції України. Незважаючи на дуже детальний опис автором методики процесу її використання, аналіз досвіду участі експертів-психологів у судових засіданнях дозволяє стверджувати, що розрахунки компенсації моральних страждань за цією формулою завжди викликають гучні дебати. Експертна практика свідчить про те, що в більшості справ, в яких експертом-психологом проводилося дослідження з питань встановлення розміру моральної шкоди, будь-яка сторона вважає за необхідне викликати експерта для допиту з наданого висновку.
Читайте статтю: Моральный ущерб по-украински: как доказать и рассчитать сумму
З самого початку використання методика О. М. Ерделевського піддавалася критики за не психологічні критерії в своєму складі (ступень провини сторін та ін.), і більшу юридичну спрямованість, хоча була пропонована для використання саме психологам. 5-літня практика використання вказаної методики засвідчує, що незважаючи на високу якість розробки, ця формула не стала досконалим інструментом у роботі експертів-психологів.
Можливо, це також є причиною того, що 29.01.2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика О. М. Ерделевського була виключена з Реєстру методик та внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України.
Незважаючи на велику кількість сучасних дослідників з проблеми компенсації моральної шкоди, на цей час, у Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, на яку пропоноване спиратися експертам-психологам, існує тільки два підходу розрахунку моральної шкоди: О. М. Ерделевського та В. П. Паліюка.
Читайте статтю: Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та розміру її компенсації
Виключення методики О. М. Ерделевського з реєстру призвело до втрати довіри до її застосування. В свою чергу, методика В. П. Паліюка надає експерту широкі межи, завдяки відсутності середніх показників, або інших числових критеріїв оцінки моральної шкоди, з якої можливо було б починати розрахунок, але при цьому вона потребує більшої відповідальності та вдосконалення професійних умінь експертів-психологів, на підґрунті яких можливо сформувати об’єктивне рішення у кожному окремому випадку. В деяких аспектах методика В. П. Паліюка постає антагоністичною до методики О. М. Ерделевського, і якщо останній встановив конкретні середньостатистичні показники спричиненої шкоди (презюмовану шкоду), то В. П. Паліюк, посилаючись на законодавство, вказує, що на відміну від майнової шкоди, розмір якої встановлений законом, від регулювання чіткого обсягу відшкодування моральної шкоди законодавець відмовився, надавши це право суду, тому, на думку автора, звідси випливає, що дійсного розміру відшкодування немайнової шкоди не існує до тих пір, поки суд його не визначив.
В. П. Паліюк вказує, що для вирішення цієї проблеми суду необхідно звернути увагу на 2 моменти: ставлення законодавця до даного питання (обсяг відшкодовування моральної шкоди, згідно з чинним законодавством України, може бути виражений в грошовій або іншій матеріальній формі) та критерії визначення розміру відшкодування цієї шкоди. Автор вважає, що таке ставлення законодавця є вірним, так як встановлення мінімального або максимального розміру моральної шкоди порушує права потерпілого, який може оцінити втрати немайнового характеру вище чи нижче законодавчого рівня. Вслід за С. И. Шимон В. П. Паліюк підкреслює значущість думки самого потерпілого відносно грошового еквіваленту його страждань.
У своєї статті «Критерії визначення розміру завданої моральної шкоди при її доказуванні у суді» О. В. Батожська та О. В. Піхурець вказують, що під час встановлення розміру компенсації моральної шкоди суд може обрати один з трьох можливих варіантів щодо ухвалення рішення про задоволення позову: взяти за основу суму коштів, яку вказав позивач, призначити психологічну експертизу або вирішити це питання самостійно, спираючись на свій власний розсуд. Автори підкреслюють, що останній варіант є найпоширенішим у судовій практиці. Резюмуючи свою статтю, вони вказують на необхідність призначення психологічної експертизи за даною категорією справ, підкреслюють що «суд повинен не змінювати (збільшувати або зменшувати) заявлений розмір компенсації моральної шкоди, а визначати його, ґрунтуючись на відповідних експертних висновках, враховуючи принципи справедливості та розумності, а також інші обставини, які мають істотне значення для справи».
Користуйтесь консультацією: Возмещения морального ущерба в трудовых отношениях
Блог