Титульне володіння майном виключає набуття права власності на це майно на підставі ст. 344 ЦК України – за набувальною давністю (ВССУ від 15 лютого 2017р. у справі № 126/3733/15-ц)

Фабула судового акту: У селах, райцентрах поширеними були і залишаються випадки, коли особа володіє певним майном, будівлею, земельною ділянкою не будучи власником такого майна, без правильно оформлених документів на володіння, проте це відбувається тривалий час. Як правило особа добросовісно та відкрито заволоділа таким майном, а саме майно із часом поліпшується за рахунок праці або коштів володільця.

У таких випадках ЦК України передбачає право володільця на повноцінне набуття права власності із оформленням правовстановлюючих документів через суд на підставі ст. 344 ЦК України – «набувальна давність».

Проте, як підтвердив ВССУ, набуття права власності на майно за набувальною давністю неможливе, коли існує титульне володіння, тобто особа володіє майном на певній правовій підставі, навіть оформленої не повністю правильно або за положенням вже не діючого законодавства.

Так, у цій справі фізична особа тривалий час володіла нерухомістю, яка за старим законодавством була оформлена на юридичну особу, і пізніше ця юридична особа була ліквідована. Але з’явився правонаступник – інша юридична особа і виник спір.

Фізична особа не укладала з ліквідованою юридичною особою нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто була лише фактичним володільцем, проте не законним власником спірного майна. Свій позов про визнання права власності на майно за набувальною давністю, особа обґрунтовувала ст. 344 ЦК України та документами підписаними із ліквідованим власником: акт приймання – передачі майна, прибуткова накладна та касовий ордер, які датовані 1991 роком.

Саме ці документи і стали підставою для встановлення судом титульного володіння майном і підставою для відмові у задоволенні позову. Отже, якщо у тебе є титул, визнання права власності на майно за набувальною власністю виключається.

Аналізуйте судовий акт: Майнове право – це «ПРАВО ОЧІКУВАННЯ» - обмежене речове право, яке засвідчує правомочність отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому і є складовою частиною майна, як об’єкта цивільних прав. (ВСУ у справі 6-265цс16)

Без введення в експлуатацію майно не є нерухомістю, тому суд не може визнати право власності на об’єкт незавершеного будівництва в порядку, передбаченому ст. 331 ЦК України (ВГСУ від 15 березня 2017р. у справі №909/935/15)

Поліпшення орендованого нерухомого майна, збільшення його вартості та корисності без зміни функціонального призначення цього майна самі по собі не означають створення нової речі (ВГСУ, справа № 909/1179/15 від 29.03.17)

Невиконання стороною умов та зобов‘язань, передбачених попереднім договором після його припинення не дає право іншій стороні відшкодовувати збитки у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана у майбутньому за основним договором

Визначальною обставиною при припиненні права власності співвласника на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника є відсутність істотної шкоди для нього та членів його сім'’ї (ВСУ від 23 листопада 2016р. у справі № 6-1943цс16)