Все про третю групу інвалідності: кому встановлюють, як отримати, розмір виплат, пільги

Хто може отримати 3 групу інвалідності?

3 групу інвалідності встановлюють людям, у яких є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Людина отримує такий статус як інвалід 3 групи через наявність захворювань, обумовлених вродженими дефектами, травмами. В силу них її здатність до обслуговування себе і працездатність помірно обмежені. Особі потрібен соціальний захист і допомога, в тому числі в побуті. При цьому громадянин з таким статусом може навчатися, працювати, вести звичайне життя нормальної якості, якщо компенсувати наявні порушення за допомогою спеціальних засобів, препаратів.

Щоб був оформлений такий статус як інвалід 3-ї групи, враховується наявність таких обмежень:

• можливість обслуговувати себе із застосуванням допоміжних засобів;
• наявність труднощів при пересуванні без допомоги;
• наявність труднощів при отриманні професії;
• можливість отримання освіти тільки в домашніх умовах або з тьютором на інклюзії;
• здатність орієнтуватися в просторі лише із застосуванням додаткових засобів;
• втрата можливості виконувати трудову діяльність на 25 %;
• нездатність контролювати свою поведінку без сторонньої допомоги;
• проблеми в спілкуванні, що полягають в зниженій інтенсивності і швидкості обміну інформацією.

Як отримати 3 групу інвалідності?

Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.

Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

Яка б група не була присвоєна інваліду, раз на рік він повинен проходити повторну комісію. Це стосується і дітей-інвалідів, які повинні проходити переогляд щорічно до свого повноліття.

Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково).

Які захворювання дають право на отримання 3 групи інвалідності?

Третя група інвалідності встановлюється при:

• відсутності однієї легені;
• відсутності чи субатрофії одного ока;
• стійкому повному птозі на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування;
• практичній сліпоті на одне око (гострота зору з переносимою корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град, від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми. Третя група інвалідності встановлюється при одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов'язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії;
• двобічній глухоті;
• стійкій трахеостомі при неможливості пластичного закриття;
• стенозі гортані II—III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м'язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією;
• стійкій афонії органічного генезу;
• дефекті щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
• гіпофізарному нанізмі (зріст менше 150 см);
• паралічі кисті;
• паралічі верхньої кінцівки або паралічі нижньої кінцівки;
• вираженому парезі верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м'язів: плеча — більше 4 см, передпліччя — більше 3 см, стегна — більше 8 см, гомілки — більше 6 см, а також гіпотрофією м'язів кисті чи стопи;
• чужородному тілі в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом;
• значному дефекті кісток черепа (3x1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом);
• відсутності кисті і вищому рівні ампутації верхньої кінцівки;
• хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
• відсутності всіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого;
• відсутності трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілозі чи вираженій контрактурі тих самих пальців у функціонально невигідному положенні;
• відсутності першого, другого пальців з відповідними п'ястковими кістками;
• відсутності перших пальців обох кистей;
• відсутності трьох пальців кисті з відповідними п'ястковими кістками;
• куксі стегна чи гомілки;
• куксі стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні;
• двобічній куксі стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом;
• різко вираженій контрактурі чи анкілозі 2-х гомілково-ступневих суглобів; різко вираженій контрактурі чи анкілозі гомілково-ступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні;
• різко вираженій контрактурі чи анкілозі кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укороченні кінцівки більше 7 см після резекції суглоба;
• уродженому чи набутому вивиху кульшових суглобів чи одного кульшового суглоба із значним порушенням функції;
• деформації грудної клітини внаслідок резекції п'яти і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ст. і більше;
• неконсолідованому переломі стегна чи обох кісток гомілки;
• нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
• укороченні нижньої кінцівки на 7 см і більше;
• ендопротезі колінного чи кульшового суглоба;
• остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менше 150 см;
• кіфосколіозі III ст. з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіозі IV ст.;
• екстирпації шлунка;
• тотальній тиреоідектомії з приводу раку;
• штучному клапані серця;
• штучному водії ритму серцевої діяльності;
• інородному тілі в серцевому м'язі чи у перикарді;
• відсутності однієї нирки з патологією другої;
• двобічній мастектомії.

Пенсія для людей з 3 групою інвалідності

Відповідно до статті 32 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон 1058) особи, яким встановлено інвалідність III групи, мають право на пенсію по інвалідності за наявності від 1 до 14 років страхового стажу залежно від віку особи на час, коли її визнано особою з інвалідністю ІІІ групи, або ж від часу звернення за призначенням пенсії.

Розмір пенсії особам з інвалідністю III групи становить 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто для визначення розміру пенсії по інвалідності спочатку обчислюється розмір пенсії за віком, на яку особа мала б право після досягнення пенсійного віку.

Українцям, яким призначено пенсію відповідно до Закону 1058, забезпечено мінімальний розмір пенсії, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність (на 01 січня 2022 року — 1 934 гривні, з 1 липня 2022 року - 2027 гривень, з 1 грудня 2022 року - 2093 гривні).