Звільнення помічника судді з посади можливе ЛИШЕ за поданням судді (ВС/ВП № 308/4431/17 від 13.03.2019)

Фабула судового акту: У даній справі помічник судді, якого було звільнено із займаної посади звернувся до суду із позовом до суду, у якому вона працювала, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги було вмотивовано тим, що наказом керівника апарату суду її призначено помічником судді за переведенням з іншого суду із залишенням статусу державного службовця на підставі подання цього судді. Після звільнення судді, помічником якого вона була та який вносив подання про її призначення, з посади її переведено на аналогічну посаду для виконання обов'язків додаткового помічника судді тимчасово на підставі письмового подання судді а її письмової заяви. Строковий трудовий договір з нею неодноразово продовжувався. У подальшому незважаючи на подання нею письмової заяви та наявність подання судді про призначення її додатковим помічником судді на час виконання ним повноважень судді керівником апарату суду видано наказ про звільнення її з займаної посади додаткового помічника судді на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку з закінченням строку трудового договору.

Рішенням міськрайонного суду вказані вимоги було задоволено. З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Однак такі рішення відповідачем було оскаржено в касаційному порядку з тих підстав, що відповідач перебувала на публічній службі, а тому спір повинен розглядатися в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

З такими доводами Велика Палат Верховного Суду не погодилась виходячи з нижченаведеного.

Нормами п. 18 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб, якими відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 92 названого Закону є і помічники суддів.

При цьому згідно частини четвертої зазначеної вище статті визначено, що особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Таким чином станом на час звільнення позивача посада помічника (додаткового помічника) судді відносилася до патронатної служби, не належала до державної служби, а тому на спірні правовідносини не поширювалася дія Закону України «Про державну службу», у той же час поширювалася дія гарантій, передбачених КЗпП України.

Одночасно з урахуванням вищезазначених положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктів 2, 7, 8 Положення про помічника судді загальної юрисдикції помічник судді - це працівник патронатної служби в суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Відповідно до матеріалів справи станом на час звільнення позивача із займаної посади повноваження судді, яким внесено подання на прийняття на роботу позивача, не були припинені, цей суддя не звільнений із посади судді вказаного суду. У той же час станом було наявне подання судді на призначення позивача його помічником на час виконання ним повноважень судді цього суду.