Відсутність права власності колишнього подружжя на квартиру щодо якої ставиться питання про її поділ між ним унеможливлює вирішення такого питання (ВС/КЦС № 369/2397/17 від 06.03.2019)

Фабула судового акту: При поділі спільної сумісної власності майна подружжя основним з фактів, які слід з’ясувати суду є факт наявності такого майна.

Проте, суд інколи залишають з’ясування такого факту поза увагою, що тягне за собою постановлення незаконних рішень.

У даній справі жінка звернулася до суду із позовом про поділ спільного майна та кредитного зобов’язання подружжя.

Позовні вимоги було вмотивовано тим, що вона за згодою чоловіка взяла у третої особи в борг грошові кошти з метою придбання житла.

У подальшому за позичені нею кошти та за її згодою на ім'я її чоловіка було придбано майнові права на квартиру в новобудові, на яку після завершення будівництва видане свідоцтво про право власності, а тому на думку позивача у суду є усі підстави для визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири та визнання зобов'язання її колишнього чоловіка щодо повернення 1/2 частини взятих у борг коштів.

Рішенням суду першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд позовні вимоги частково задоволено та визнано право власності позивача на 1/2 частини квартири.

Відповідач із такими рішеннями не погодився та на вказані рішення подав касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання про права та законні інтереси нового власника спірної квартири, яка не була залучена до участі у справі, та якій на праві приватної власності належить зазначене майно на підставі договору купівлі-продажу. Тобто під час розгляду справи та ухвалення судом першої інстанції рішення спірна квартира не перебувала у власності відповідача.

В свою чергу Касаційний цивільний суд визнав такі доводи слушними та скасував зазначені рішення місцевого та апеляційного судів.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Окрім того, вирішуючи спори між подружжям про майно, суди повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.