Ухилення від проведення генетичної експертизи для суду є підставою для встановлення факту батьківства (ВС/КЦС № 760/3977/15-ц від 16.05.2018)

Фабула судового акту: Відповідно до норм ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У даній справі жінка звернулась до суду із позовною заявою про визнання факту батьківства. Слід зазначити, що особа, яку позивач просила визнати батьком, на час подання позову до суду помер.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку із недоведеністю позовних вимог. Слід зауважити, що судом першої інстанції клопотання про проведення судово-генетичної експертизи задоволено не було.

Вважаючи рішення місцевого суду необґрунтованим апеляційним судом за ініціативою позивача останнє було скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Із вказаним рішенням Касаційний цивільний суд погодився.

Визнаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим КЦС послався на те, що положеннями ч. 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності такої заяви, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У даній справі ухвалою апеляційного суду за клопотанням позивача було призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, однак експертиза з вини відповідачів проведена не була, оскільки родичі померлого не надали змоги ексгумувати труп, що підтверджується рапортом завідувача експертної установи та листом сільського голови.

Відповідно до статті 109 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, апеляційний суд, врахувавши перешкоди, що чинились відповідачами з метою недопущення проведення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та неможливість її проведення без вилучення біологічного матеріалу трупу ймовірного батька дитини, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту батьківства останнього щодо дочки.

Фабула судового акту: Суд, незважаючи на висновок судово-генетичної експертизи, підставно відмовив в позові про виключення відомостей про батька з актового запису про народження сина, що досяг повноліття (ВС/КЦС, справа № 336/2362/16-ц, 19.12.18)