Судові рішення про стягнення коштів з підприємств ВПК на користь російських підприємств виконанню НЕ підлягають (ВС/КЦС у справі № 761/46285/16-ц від 27.01.2021)

Фабула судового акту: Свого часу економіки України та Російської Федерації було досить тісно пов’язані, адже окремі ділові стосунки між ними зберіглись ще з часу існування СРСР. Крім того, само по собі радянська економіка була «заточена» на співпрацю між підприємствами, які розташовані у різних суб’єктах Союзу.

Але з 2014 року з відомих причин такі зв’язки здебільшого розриваються, зокрема, через застосування Україною економічних санкцій стосовно окремих російських підприємств.

Рішення подібні тому, що пропонується до уваги, не є поширеними, але вважаю, що воно є досить цікавим.

Короткий зміст даного рішення: «Як без негативних для себе наслідків отримати півтора мільйони доларів авансу , не поставити товар та не повернути гроші»

У даній справі між українським підприємством, яке належить до підприємств воєнно-промислового комплексу та російським підприємством у грудні 2014 року було укладено договір поставки товару за який російське підприємство заплатило аванс у розмірі 1 480 305 доларів США.

Українське підприємство своїх зобов’язань не виконало. У зв’язку із порушенням вказаних зобов’язань Міжнародним комерційним арбітражем було винесено рішення про стягнення з українського підприємства авансу та витрат пов’язаних із розглядом справи.

Ухвалою суду надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Вказану ухвалу із заявою примусове виконання було подано до виконавчої служби, яка повернула виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Таке рішення державного виконавця було оскаржено в судовому порядку.

Суд першої інстанції та апеляційний суд у задоволенні скарги відмовили мотивуючи своє рішення тим, що стягувач є підприємством, яке зареєстроване у Російській Федерації, а боржник належить до підприємств оборонно-промислового комплексу України, тому відкриття виконавчих проваджень щодо підприємств такого типу про стягнення коштів на користь юридичних осіб держави-агресора, якою визнано Російську Федерацію, є неможливим у зв`язку зі станом військової агресії щодо України. При цьому скаржник не позбавляється права на виконання цього рішення, оскільки можливість його реалізації лише відтерміновується з не залежних від виконавця причин.

На вказані рішення стягувачом було подано касаційну скаргу, яку КЦС також залишив без задоволення.