Недобросовісна поведінка нотаріуса є підставою для поновлення строку для продовження строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС у справі № 130/2517/18 від 21.09.2020)

Фабула судового акту: Положеннями частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, законодавцем у даній нормі суду надано право самостійно оцінити поважність причин пропуску такого строку.

У зв’язку із такою невизначеністю судова практика у спорах даної категорії є вкрай неоднозначною.

Окремі суди при аналогічних обставинах такий визнають певні причини поважними, інші ж – ні.

У дані справі спадкоємець звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що на час складення заповіту він був малолітнім та не знав про наявність у нього спадкових прав щодо вищезазначеного майна, оскільки не підтримував довгий час родинних стосунків зі своїми родичами, зокрема і матір`ю, яка не сказала йому про заповіт після смерті баби.

Судом першої інстанції позов було задоволено. При цьому суд у своєму рішення зазначив те, що державний нотаріус, встановивши наявність заповіту, не вчинила жодних дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, не зробила виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у газеті.

Апеляційний суд із такими висновками погодився.

На вказані рішення відповідачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що позивач не довів заявлені у справі вимоги, зокрема, що він не знав про існування заповіту, був у неприязних стосунках з матір`ю, не жив зі своєю сім`єю, був відсутній в Україні деякий час.

Однак Касаційний цивільний суд із доводами скарги не погодився.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.