Не важливо хто сплачує судовий збір, головне вірне зазначення призначення платежу (ВС/КЦС № 752/4567/19 від 11.12.2019)

Фабула судового акту: Нехватка часу у адвоката… Впевнений, що кожен із колег з цим стикався. Бігаєш з засідання у засідання, ввечері сідаєш писати процесуальні документи та попутно надаєш клієнтам консультації.

Знайомо?

З таким темпом очевидно, що часу на виконання технічної роботи (відправити/отримати кореспонденцію, сплатити судові збори, зробити копії та сформувати пакети документів) просто не вистачає. От і доводиться адвокатам доручати виконання таких функцій на інших людей, зокрема, своїх помічників.

Чесно кажучи прочитавши судові рішення у справі, яка аналізується, я був неприємно здивований «глубине мысли» суддів апеляційного суду. Алеж суд касаційної інстанції все ж таки розставив крапки над «і».

У даній справі адвокатом було подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Однак, апеляційний суд таку скаргу спочатку залишив без руху, з тих підстав, що додана квитанція про сплату судового збору не може бути прийнята як доказ сплати судового збору, оскільки вказаний у ній платник не є стороною у справі.

Адвокат на виконання вказаної ухвали суду надав останньому свої пояснення у яких послався на те, що особа, яка сплатила судовий збір є його помічником, судовий збір сплачено на законних підставах, оскільки вся інформація про цю сплату зазначена у назві реквізиту «Призначення платежу» та надав суду витяг із Єдиного Реєстру Адвокатів України, у якому міститься інформація про особу, яка сплатила судовий збір як про його помічника.

Проте такі пояснення суд не влаштували та у зв’язку із цим апеляційну скаргу адвокату було повернуто, що і стало підставою для звернення заявника до Касаційного цивільного суд.

Переглядаючи ухвалу апеляційного суду КЦС скаргу адвоката задовольнив та у своїй постанові зазначив, що згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сукупність норм, визначених ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вказує на те, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Проте, у даній справі до поданої апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у необхідному розмірі. Окрім того, у назві реквізиту «Призначення платежу», зазначено, зокрема, номер справи, оскаржене рішення та особу, в інтересах якої подано скаргу.