Надання строку на примирення при розірванні шлюбу є ПРАВОМ, а не обов’язком суду (ВС/КЦС № 442/6319/16-ц від 30.05.2019)

Фабула судового акту: Нормами статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Слід зазначити, що із юридичної конструкції вказаної норми не є чітко зрозумілим чи є вжиття таких заходів правом чи обов’язком суду.

Відповідь на це питання надано у постанові Касаційного цивільного суду, що пропонується до уваги читача.

У даній справі судом першої інстанції, яке залишено апеляційним судом без зміни, розірвано шлюб між подружжям.

Натомість одним із подружжя до КЦС подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що місцевий суд не вжив усіх необхідних заходів щодо примирення подружжя, як це визначено ст. 111 СК України.

Оцінюючи доводи касаційної скарги у сукупності із матеріалами справи суд касаційної інстанції дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Одночасно згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

При цьому КЦС наголосив на тому, що закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено ч. 7 ст. 240 ЦПК України.

Отже шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.