Показання свідка, які надані суду в режимі відеоконференції, є допустимими (ВС/ККС у справі № 725/6078/14-к від 29.10.2020)

Фабула судового акту: У зв’язку із поширенням вірусної інфекції COVID-19 все більше і більше судових справ розглядаються в режимі відеоконференцій. Однак, переважна більшість справ у такому порядку розглядається в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства. Відповідними нормативними актами навіть дозволено брати участь у дистанційному розгляді справ із використання власних технічних засобів.

Однак при розгляді кримінальних справ суди не надто охоче задовольняють клопотання про участь учасників кримінального провадження оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України визначив досить жорсткі критерії застосування саме такого порядку.

Так, згідно норм ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми. При цьому суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

У даній справі стороною захисту на вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судом було порушено вимоги закону під час допиту свідка в режимі видеоконференції, а тому такі показання не можуть бути визнано допустимими.

Однак, ККС дотримався іншої думки та у своїй постанові вказав, що саме по собі проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження не суперечить вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нормам національного законодавства (ст. 336 КПК України), та є прийнятною формою участі в судовому розгляді, яке не свідчить про порушення принципів його справедливості і публічності.

Як убачається з матеріалів справи, в місцевому суді допит свідка дійсно було проведено в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення іншого суду, який розташований за місцем проживання цієї особи. Однак обставини, за яких свідок брав участь дистанційно у судовому засіданні жодним чином не ставили захист у невигідне положення в порівнянні з іншими учасниками судового розгляду і це не спричинило порушення права на справедливий суд.

Так, місцевий суд своєю ухвалою з метою забезпечення оперативності судового провадження призначив проведення судового засідання за участю свідка в режимі відеоконференції на підставі відповідного клопотання прокурора, яке було мотивоване тим, що свідок проживає за межами Чернівецької області та не має можливості прибути у судове засідання через зайнятість на роботі.

Разом із тим дані технічного запису свідчать, що допит свідка у судовому засіданні відбувся з дотриманням вимог ст. 352 КПК України. Твердження захисника, що прокурор ставив навідні запитання під час допиту цього свідка, є необґрунтованими, оскільки прокурор з дозволу головуючого в будь-який момент судового провадження, має право задавати питання учасникам судового розгляду. Крім того, допит свідка проходив під контролем суду, а сторона захисту не була позбавлена можливості скористатися як правом ставити питання свідку, так і висловлювати свій протест з метою зняти питання до свідка, а також правом на його перехресний допит.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що у цьому випадку перебування свідка під час допиту в іншому приміщенні не вплинуло на ефективність участі сторони захисту у судовому процесі і жодним чином не перешкодило реалізувати обвинуваченому свої права, у тому числі право на допит свідка.

Аналізуйте судовий акт: Судове рішення у кримінальній справі може базуватися на показаннях із чужих слів ЛИШЕ у разі наявності інших належних, допустимих і достовірних доказів (ККС/ВС у справі № 732/760/19 від 22.04.2021)

У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ККС/ВС у справі № 288/1418/17 від 14.04.2021)