Особа, яку притягнуто до відповідальності за введення суду в оману, МАЄ право на оскарження вироку у справі у якій вона дала неправдиві показання (ВС/ККС у справі № 654/1820/18 від 15.10.2020)

Фабула судового акту: У постанові Касаційного кримінального суду вирішено досить нестандартну проблему. Звісно, що такі проблеми не є поширеними, але ж уся робота адвоката, який спеціалізується у кримінальних справах, саме і будується на вирішені нестандартних проблем не менш нестандартними шляхами.

У даній справі судом було постановлено вирок за ч. 2 ст. 125 КК України. При розгляді справи судом першої інстанції було констатовано факт введення суду в оману одним із свідків.

У подальшому вказаного свідка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 384 КК України.

На вирок за ч. 2 ст. 125 КК України вказаним свідком було подано апеляційну скаргу, у якій він просив останній змінити шляхом виключення з його мотивувальної частини висновок суду про визнання судом неправдивими показань свідків, зазначивши фразу: «суд при ухваленні вироку не враховує показання наступних свідків».

Апеляційний суд повернув вказану скаргу на підставі того, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

На таке рішення апеляційного суду адвокатом було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що вказівка у вироку щодо неправдивості показань свідка має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 384 КК України, тому порушує права на справедливий та об`єктивний судовий розгляд.

Касаційний кримінальний суд із такими доводами погодився.

Приймаючи рішення про задоволення скарги ККС послався на те. що відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

З вироку суду за ч. 2 ст. 125 КК України зазначено, що показання свідка неправдиві і є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно - небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне. У подальшому щодо цього свідка було порушено кримінальне провадження і йому висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 384 КК України. Тобто є всі підстави вважати, що особа, яка подала апеляційну скаргу була вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020)