Неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності свідчить про небажання перевиховуватись та унеможливлює застосування ст. 69 КК України до засудженого (ВС/ККС у справі № 724/1535/19 від 30.06.2020)

Фабула судового акту: Нормами статті 69 Кримінального кодексу України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Таким чином основними підставами для застосування положень згаданої вище статті є дві або більше пом’якшуючі покарання обставини, які істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу (позитивні характеристики, відсутність судимостей тощо).

У даній справі особа, яка раніше чотири рази притягувалась до кримінальної відповідальності за ст. 185 та ст. 289 КК України, маючи не зняті та не погашені судимості знов вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України за що і була засуджена до 5 років позбавлення волі.

Проте, апеляційний суд вирішив застосувати до засудженого норми ст. 69 КК України та призначив покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Прокурором на таке рішення суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що призначаючи покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд не врахував особи обвинуваченого, зокрема того, що останній повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, має незняту та непогашену судимість, завдану потерпілому шкоду не відшкодував. Вказує на те, що судом об`єктивно не встановлено декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину в розумінні ст. 69 КК України.

Касаційний кримінальний суд із такими доводами сторони обвинувачення погодився.

Задовольняючи скаргу прокурора ККС зазначив, що апеляційний суд у своїй ухвалі вказав, що обвинувачений провину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також є інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому є невеликою ,а тому такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Однак апеляційним судом в достатній мірі не врахував даних про особу засудженого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.

При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не наведено переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Аналізуйте судовий акт: Суд: Ознакою щирого каяття є намагання в повному обсязі відшкодувати завдані злочином збитки (Полонський райсуд Хмельницької області № 681/1701/19 від 26.03.2020)

ВС/ККС: визнав занадто м’яким вирок, не пов'язаний з позбавленням волі, особі, яка вчинила насильство щодо працівника правоохоронного органу (ВС/ККС, справа № 349/1481/18, 30.01.20)