Конфіскація майна як додаткове покарання призначається ЛИШЕ за наявності КОРИСЛИВОГО мотиву у винної особи (ВС/ККС № 418/689/16-к від 07.11.2018)

Фабула судового акту: Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 59 Кримінального кодексу України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.

Окремі статті Кримінального кодексу України визначаються к додаткове покарання саме конфіскацію майна. Однак постає питання – чи завжди така має застосовуватись до засудженого?

У даній справі особу засуджено за ч. 1 ст. 15 ,ч. 1 ст. 305 КК України (замах на контрабанду наркотичних засобів) та ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне виробництво та перевезення наркотичних засобів).

Згідно вироку апеляційного суду засуджений річки зібрав листя рослини коноплі, які приніс до гаражу, де висушив, подрібнив, помістив у скляну банку з метою подальшого особистого вживання та зберігав.

В подальшому прямуючи на автомобілі до Російської Федерації, зберігаючи під капотом автомобіля та у власному верхньому одязі згортки з канабісом прибув до митного поста, де під час проходження митного контролю приховав пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом з метою його незаконного переміщення через митний кордон України до Російської Федерації з приховуванням від митного контролю. При цьому виконав усі необхідні дії для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі оскільки, наркотичний засіб був виявлений у нього співробітниками митниці та військовослужбовцями прикордонного загону.

За вчинення вказаних злочинів засудженому призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На зазначене судове рішення прокурором було подано касаційну скаргу у якій вказано на необґрунтованість призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки судом встановлено відсутність корисливого мотиву при вчиненні кримінальних правопорушень.

Касаційний кримінальний суд погодився із такими доводами прокурора у своїй постанові вказав, що статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, є конфіскація майна.

Відповідно до положень ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що ні досудовим слідством, ні судом наявність у засудженого корисливого мотиву при переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу не встановлено. Тому застосування у даному випадку додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК України у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним.